Великий

Великий, -а, -е. 1) Большой; великій. Як світ великий, так різне на чім буває. Ном. № 397. Як у воді не без чорта, так у великого пана не без жида. ЗОЮР. I. 146. Великий дурень. Ном. Великого стоїти. Много стоить; много значить. Велика дорога. Дальняя дорога. Ой не їдь, синку, у велику дорогу. Нп. Велика голова. Умная голова. Нема чого журитися: нехай той журиться, що велику голову має. Ном. Великий Луг. Такъ называлась у запорожцевъ низменность по лѣвой сторонѣ Днѣпра, ниже о. Хортицы, отъ устья рѣки Мокрой Московки до перваго впаденія въ Днѣпръ р. Конки, покрытая огромнымъ вѣковымъ лѣсомъ, болотной травой и высокими камышами. Эварн. Вольн. запор. казаковъ. (2-е изд.) 124, 274. Січ мати, а Великий Луг батько. Ном. № 757. Ой повій, повій, вітре, через море та з Великого Лугу. Шевч. 56. Великий піст. Великій постъ. Ном. № 6410. Великий понеділок, вівторок и пр. Страстной понедѣльникъ, вторникъ и т. д. Ном. № 11567. Велика Руїна. Періодъ въ исторіи правобережной України между 1672 и 1678 г. Великий час. Продолжительное время. Не за великий час. Въ короткое время. Великого коліна, великої руки. Знатный, родовитый. Св. Л. 217. 2) Рослый, высокій. Великий рости та розумний будь. Ном. Великий до неба, а дурний як треба. Ном. № 6347. 3) Названіе медвѣдя у гуцуловъ. Шух. І. 22.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ВЕЛИ́КИЙ, а, е. 1. Значний своїми розмірами, величиною; протилежне малий. [Кобзар:] Світ великий, світ широкий, усякого до себе прийме, всякому достаток добуде (Панас Мирний, V, 1955, 110); Над селами, над нивами, Лугами та долинами Велика хмара йшла (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 109); Земля велика, далечінь багата, Не вичерпать рішучості і сил (Микола Бажан, Вибр., 1940, 172); // Значний кількістю; численний. І мене в сім'ї великій, В сім'ї вольній, новій, Не забудьте пом'янути Незлим тихим словом (Тарас Шевченко, I, 1951, 354); Великий гурт людей стоїть коло похилої хати (Леся Українка, III, 1952, 730); // Який значно переважає своїми розмірами інші подібні предмети. Вікна великі, мов двері; а двері, як ворота (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 287); Роса пообвисала великими краплями на бур'яні, дереві і спадала дощем додолу (Панас Мирний, I, 1954, 246); // Більший, ніж потрібно по мірці. Великий чобіт на нозі, а малий під лавкою (Номис, 1864, № 11157); З дверей виставляється голова хлопчика в пошарпаній, занадто великій шапці (Леся Українка, II, 1951, 19); // Значний за часом. Ану, заспіваєм! Проби ради... Та цур йому! Лучче полягаєм Та виспимось. День великий. Ще будем співати (Тарас Шевченко, I, 1951, 306). Велика вода — про повноводну річку, повідь і т. ін. Хіба забув ти, що великою водою Ворочають великі млини? (Євген Гребінка, I, 1957, 70); — О, яка вода велика! — воркотів дальше жандарм. — Коли б тілько стежки не залляла та кладки не забрала (Іван Франко, II, 1950, 28); Велика дорога, заст. — далека дорога. Ой, не їдь, синку, у велику дорогу(Словник Грінченка); Велика Земля: а) у тих, хто перебуває в далеких експедиціях, — назва материка або центральної частини країни; б) у партизанів — назва території Радянського Союзу, не окупованої в час Великої Вітчизняної війни. Партизани шукали всіх способів установити зв'язок з Великою Землею і тільки тепер трапилась можливість заявити про себе (Микола Шеремет, В партиз. загонах, 1947, 58); Великий піст, церк.— піст, що триває 7 тижнів перед Великоднем. І великий піст, і петрівка, і спасівка, і пилипівка тяглися довгими тижнями й місяцями (Олесь Донченко, III, 1956, 23);Великий шлях — упорядкований широкий шлях, який сполучає значні населені пункти. Його вигнала на великий шлях нуждонька та бідонька (Марко Вовчок, І, 1955, 361). ▲ Вели́ка голінкова (гомілкова) кістка, анат. — більша з двох кісток голінки (гомілки); Велика калорія, фіз. — кількість тепла, потрібна для нагрівання 1 л води на 1° С; Велика літера, грам. — заголовна літера, яка відрізняється від малої висотою, іноді накресленням і вживається згідно з правилами правопису. Власні назви звичайно означаються на письмі написанням з великої літери (Курс сучасної української літературної мови, І, 1951, 300); Великий палець — двосуглобовий, товщий від інших, крайній палець на руках і ногах. Вона стала великими пальцями на вершок дверей, налапала ногою клямку (Нечуй-Левицький, II, 1956, 178); Він підніс праву руку, на якій бракувало двох пальців — великого і вказівного (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 8);Великі півкулі, анат. — центральні, основні і значні величиною півкулі головного мозку. Проводяться [в Інституті фізіології] дослідження, присвячені вивченню представництва ряду внутрішніх органів у корі великих півкуль (Наука і життя, 1, 1961, 45); Велика рогата худоба — бики, воли, корови, буйволи, яки і т. ін. Надзвичайно великий економічний ефект у тваринництві дає, наприклад, безприв'язне утримання великої рогатої худоби (Наука і життя, 3, 1960, 31); Велика хімія — промислова хімія. Енергетики беруть безпосередню участь у створенні і розвиткові великої хімії України(Радянська Україна, 7.I 1965, 2). 2. розм. Який вийшов з дитячого віку; дорослий. Від малих дітей голова болить, а від великих — серце (Номис, 1864, № 9195); Перезимував він зиму щасливо, а на весну вже став великим та мудрим горобцем (Леся Українка, III, 1952, 483); Я маленьким збирав тут вугілля, щоб великим збирати пісні (Володимир Сосюра, III, 1958, 60).

Мале й велике — усі, незалежно від віку, діти й дорослі. Дивлюсь — з лози іде Різак, — Його мале й велике знає (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 297).

3. Який набагато переважає звичайний рівень, звичайну міру. Малі тілом, та великі духом (Номис, 1864, № 7332); На мій погляд — у Вас дуже великий художницький талан(Панас Мирний, V, 1955, 383); Вагон не мав ніяких приступок, і пасажири влазили до нього з великими труднощами (Петро Панч, Синів.., 1959, 11). ♦ На велику силу — із значними труднощами. — Приятель пише, що книжку ту [«Кобзар»] він на велику силу роздобув, хоч вона вже давно у світ вийшла (Панас Мирний, IV, 1955, 389); У великій пригоді — (бути, стати) — бути, стати дуже корисним, доречним. Я співаю. І про Ясси, І про Жовті Води, і містечко Берестечко. В великій пригоді Нам сьогодня вони стануть! (Тарас Шевченко, I, 1951, 305). 4. Який має чималу силу прояву, інтенсивність дії. Всі підняли великий крик (Іван Котляревський, I, 1952, 167); У великі дощі рілля скочувалась з водою униз (Нечуй-Левицький, II, 1956, 260); А вітер засипає слід... мороз великий (Леся Українка, I, 1951, 406); // Значний глибиною, силою (про почуття, душевні переживання). Од великого гніву так вона і палала (Марко Вовчок, VI, 1956, 233); Вернувся Іван з великою радістю (Панас Мирний, II, 1954, 88); Люди гадали, що він загинув з великого жалю (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 332). 5. Який має важливе значення. Щоб відкриті всі закони Скрізь ішли враз в перегони До великої мети: Знищення гнізд темноти! (Іван Франко, XIII, 1954, 399); Великі справи можуть вірно розв'язуватися лише тоді, коли за ними стоїть майбутнє! (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 22); Ішли партизани ярами, борами, На діло велике ішли (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 160); // у знач. ім. велике, кого, сер. [Марфа Варфоломіївна:] Не біжи за великим, щоб малого не згубити (Марко Кропивницький, II, 1958, 268); Хома.. вмів якось одразу відокремити суттєве від несуттєвого, велике від незначного (Олесь Гончар, I, 1954, 201); // Який має визначне політичне й історичне значення. Велика Жовтнева соціалістична революція; Велика Вітчизняна війна Радянського Союзу; // Який має надзвичайну силу впливу, глибокий, важливий змістом. Правду, велику правду сказав мені твій батько (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 64); Надія світить малиново Людині в ночі грозові, Велике Ленінове слово І думи Леніна живі (Андрій Малишко, III, 1957, 155); Яке велике слово те — свобода (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 166); // Визначний за суспільним становищем. Щоб бути годним своєї коханої, я поклав собі зробитися великою людиною і накинувся на книжки (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 281); — Ага, були великі люди. Давайте їх сюди на папір. Полководців, учених, державних діячів. Запишемо їх рядочком, а потім ще й підкреслимо, щоб короткозорі закордонні професори бува не прогавили ваших [ланкового] предків (Юрій Яновський, II, 1954, 117); * Образно. [Роман:] Дві голови — два розума, п'ять голів — громада, а громада — великий чоловік (Марко Кропивницький, II, 1958, 51).

Великі держави, політ. — держави з найзначнішим міжнародним впливом і матеріальними багатствами; Велике князівство, іст. — назва найголовніших і найвпливовіших князівств стародавньої Русі; Великий князь (велика княгиня, княжна), іст.: а) вищий князівський титул стародавньої Русі. Боярин Полуяр впав долу, проповз на колінах кілька кроків, ніби хотів знайти руку великої княгині (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 40); б) титул, що надавався членам імператорської родини в царській Росії. — В газетах писали, що буде проїжджати в Крим великий князь (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 47). 

♦ Великий пан, заст. — знатний, багатий поміщик; вельможа. Про його [маєток] балакали й полупанки, і панки, і службовці, і навіть великі пани (Панас Мирний, III, 1954, 282); Переліски, гроти, озера, павільйони і водограї — всю Софіївку — просто, на голому місці, на рівнині, наказав кріпакам зробити для своєї коханої Софії великий пан, граф Потоцький (Юрій Смолич, II, 1958, 11); Великий понеділок, церк. — понеділок останнього перед Великоднем тижня. В великий понеділок до Кайдашів зайшла бабка(Нечуй-Левицький, II, 1956, 329); Велика субота, церк. — остання субота перед великоднем. Раз в велику суботу наймичка спекла паску для слуг (Нечуй-Левицький, III, 1956, 205); Велике цабе; Велика цяця, ірон. — поважна, впливова особа. [Панас:] Як ти посмів зайти у мою господу? Велике цабе: волосний писар!.. (Марко Кропивницький, I, 1958, 129); Брат її якесь велике цабе в городі. Гроші їй посилає (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 158); Він дума, як голова, то й велика цяця (Панас Мирний, II, 1954, 185). 6. Геніальний, загальновідомий, діяльність якого дуже високо оцінена. Може й цей невеличкий причинок до біографії Тараса Шевченка не буде зайвим і разом з іншими кине промінь світла на дорогу постать нашого великого кобзаря (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 48); Підняв його [червоний галстук] Ленін великий над світом і вище підносити — нам заповів (Валентин Бичко, Вогнище, 1959, 16); І проміж нас живе ясна і чиста слава.. великого Франка (Максим Рильський, I, 1956, 141); // Який виділяється надзвичайною обдарованістю в чому-небудь; відомий. Дід Опанас багато знав пісень і був колись великий співака (Степан Васильченко, II, 1959, 521). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 318.

"Словопедія"

ВЕЛИКИЙ

важли́вий (рідше ва́жний, вели́кий) птах; важли́ва (рідше ва́жна, вели́ка, не проста́) пти́ця. Людина, яка займає високе становище в суспільстві й має владу, вагу, великий вплив. Якщо і вам трапляється десь на шосе “хорх”, знищуйте його, не цікавлячись тим, хто в ньому їде. В ста випадках зі ста ви знищите якого-небудь надзвичайно важливого фашистськогоптаха (П. Загребельний); Люди знають, який то важний птах був землемір (С. Чорнобривець); Колись він (голова) був унтером і забрав у голову, що він дуже великий птах (П. Куліш); Язик (полонений), що привів він разом з товаришами, виявився важливою птицею (Н. Рибак); — Де ж, ми великий пан — кадильницю за попом треба нести, а ми — не робітниця, не наймичка, ми — важна птиця — паламарка! (Панас Мирний); Йонька зрозумів, що бородань не проста птиця і що від нього тепер залежить, відпустять Йоньку чи ні (Григорій Тютюнник).

вели́ка ри́ба. Поважна особа, впливова людина. Отець її — дуже велика риба, один з перших багачів в Бориславі і Дрогобичі (І. Франко).

вели́ка різни́ця. Зовсім інша справа. — Яка тобі, Іване, різниця: сьогодні чи завтра (їхати)? Тепер день дорожчий року. —Велика різниця. Завтра я їду в тюрму. Ніяка тінь не впаде на мене (М. Стельмах).

вели́ка ця́ця, перев. ірон. 1. Особа, що займає високу посаду або має великий вплив; впливова, поважна особа. — Він дума, як голова, то й велика цяця?! (Панас Мирний); Ану, коли ти вчений, скажи мені, де тут на цьому кутку закопані гроші? А ба! От і не скажеш, бо не знаєш. А я так знаю, хоч я й неписьменний. Велика пак цяця — письменний чоловік! Куди ж пак! (І. Нечуй-Левицький ). 2. Дуже важливий, потрібний предмет. Мати знову мені тиче кислиці: “Навіщо ти, Васильку, замазав білу сорочку ожиною?” Велика пак цяця — біла сорочка. Спробували б мама, як гарно лазить в лозах та ожину рвати (І. Нечуй-Левицький).

вели́ке ді́ло. Уживається для вираження важливості, значущості чого-небудь. Прикинув (Варчук), що мати в губернії таку руку — велике діло й, мало не зітхаючи, промовив: “Прямо і не знаю, чим, Яремо Івановичу, вам віддячити” (М. Стельмах); // ірон. Уживається для вираження чого-небудь не вартого уваги. А Щука на своє хилила: Ет, вигадки! Велике діло — миші (Л. Глібов).

вели́ке се́рце у кого. Хто-небудь дуже добрий, чуйний, здатний перейматися чиїмись переживаннями, горем. Спитала (Тамара) несміливо.— Зара?! — Очі Божени засиніли теплими вогниками. Вона довго підбирала слова. — У неї велике серце... (А. Хижняк). вели́кого се́рця. Йому можуть зустрітись люди великого серця, твердого сумління (О. Гончар).

вели́ке цабе́, перев. ірон. Поважна особа, яка займає високу посаду або має великий вплив у суспільстві, в колективі. — Що мені благочинний! Куди ж пак: велике цабе! (І. Нечуй-Левицький); А то, раз, кажуть батько, перестрів їх, чумаків наших, панок якийсь та: “Давайте, — каже, cякі-такі чумаки-мужики, мито!” Та й канчуком заміряється. Через його землі, бач, їхали — велике цабе! (Нар. опов.); — Справді, Маєр якось незвично поводився,— озвалася Галина Іванівна,— мабуть, отой висушений — дуже велике цабе (В. Лисенко); // в чому. Відома, компетентна в певній галузі особа. Він, кажуть, якесьвелике цабе в геології. Землю наскрізь бачить (М. Рудь).

вели́кий пан; вели́ка па́ні, перев. ірон. Поважна особа, яка має великий вплив і з якою треба рахуватися. Дума (Василева мати), як з ратієвської дворні, так і велика пані (Панас Мирний); — Не мети до порога, бо мені треба через поріг ходити! — ляснула Мотря.— Авжеж, велика пані. Покаляєш, княгине, золоті підківки,— сказала Мелашка (І. Нечуй-Левицький).

вели́ким (ди́вним) ди́вом, зі сл. дивува́тися. Дуже, надто. Ускочивши в хату, він (Попенко) мав щось сказати Жукові — івеликим дивом дивувався, як почув, що Жука вже немає і не буде (Панас Мирний); Бенедьо сидів в куті на своїм петеку і дивувався дивним дивом, що се мало значитися (І. Франко).

вели́кого (висо́кого) колі́на. Знатного роду. У жіночій громаді не йшла в лад ота княгиня, жона Гвинтовчина, .. панівеликого коліна (П. Куліш).

вели́кою (значно́ю, бі́льшою і т. ін.) мі́рою. Переважно, здебільшого тощо. О. В. Капніст з дитинства перебував в оточенні, яке великою мірою сприяло формуванню волелюбних поглядів (З журналу); Ефективність розвитку народногосподарського комплексу .. значною мірою зумовлюється раціональною системою розселення трудящих (Вісник АН України); Фундаментальним (дослідженням) найбільшою мірою притаманна наукова невизначеність, тобто відсутність однозначного зв’язку між затратами і результатами (Вісник НАН України).

ви́пала (висо́ка (вели́ка)) честь кому, чому, перев. з інфін. Хто-небудь виявився гідним виконувати, здійснювати і т. ін. щось відповідальне, почесне, дуже важливе. Шеф викликав нас (футболістів) до контори й .. товкмачив, яка нам, мовляв,випала честь і як ми повинні пишатися (Ю. Яновський). ви́пала висо́ка честь на до́лю кого. Висока честь зробити записи пісні про Кармалюка випала на долю М. Костомарова. Здійснення цього запису всього через дев’ять років після вбивства панами та їх посібниками народного месника є дуже знаменним фактом (З журналу).

висо́кого (вели́кого) льо́ту (ле́ту), зі сл. люди́на, дія́ч і т. ін. Який займає значне становище в суспільстві; визначний, відомий і т. ін. Людина високого льоту відповідно проявляє себе, здебільшого, вже в молоді роки (З газети); В. І. Вернадський — учений великого лету (З журналу).

з вели́кого ро́зуму, ірон. Необдумано, легковажно. Всілякі чутки і всякі люди баламутять теперечки громаду… Один баламутить по дурості своїй, а другий з великого розуму (М. Стельмах).

з вели́кої лі́тери. Такий, що прославився добрими справами і гідний високої поваги (про людину). Є речі, яких не забудеш. Наприклад, почуття гордощів за наших .. людей. За Людей з великої літери (Л. Дмитерко); Учитель з великої літери (З усн. мови); // Щось, усіма шановане, дороге кожному. Український степ є Степом з великої літери з погляду неповторності його витворення. ..Згадаймо тут, з яким захватом описував Степ у повісті “Тарас Бульба” Микола Гоголь. Нічого в природі не могло бути кращого, зауважує письменник (З журналу).

(і) мале́ й вели́ке (старе́). Усі люди незалежно від віку; діти й дорослі; всі. — Його мале й велике знає.. По всіх усюдах він буває (Л. Глібов). (і) старе́ й мале́. Оповістив батюшка.., щоб і старе і мале, щоб усі зібралися до церкви (Г. Квітка-Основ’яненко); Усі, старе й мале, виходили зустрічати князя (Г. Хоткевич); — Хазяїн там є, — і старе й мале так говорить про Степана Петровича довкола (В. Большак); (і) старі́ й малі́. — А в селі, як побачили наше авто, так і старі й малі, й гусята й поросята.. — все геть-чисто повискакувало на вулицю (Остап Вишня); Під високим тином коло сільради ніде яблуку впасти. Збіглися старі й малі з усього кутка (В. Кучер).

ма́ти (вели́кий) хист до чого. Уміти вправно, гарно, майстерно зробити що-небудь. І здатна вона була до всякого діла, до всякої роботи, мала великий хист до всього (Панас Мирний); (Настя:) На кого не гляну, то всі дурні, хисту не мають ні до чого. (Хома:) Еге... Поки, знаєш, розчовпають, що воно і як... (І. Карпенко-Карий).

ма́ти зуб (зу́ба) на кого. Сердитися, гніватися на кого-небудь. Гнат і, мабуть, деякі з присутніх, може, отой композитор або отой поет.. — всі вони мали на мене зуб за Вероніку (П. Загребельний); Пан Андрій мав зуба на Кшивольського за його завжди зухвалі і ґвалтовні виступи (Г. Хоткевич); (Андрій:) Бєлін мав на неї зуба: він женихався, і — не вийшло (Я. Галан).ма́ти вели́кий зуб. Особливо великий зуб на нього (Ярошенка) має Пилип Варивода (В. Речмедін). ма́ти зу́би. Та-ак… Хм… От тобі й Маринка… І вона зуби має… (В. Винниченко); // проти кого. Бути незадоволеним, затаїти злість проти когось. Вже першого дня помітили козаки, що турки передусім мають зуб проти них (О. Маковей); (Смола:) Брехня. Ти простомаєш проти мене зуб (І. Микитенко); — Здрастуйте, — Данило й Харитон відповіли стримано, як і належить делегатам, та ймали вони проти цієї дівчини .. зуб (Ю. Смолич); Тільки

ма́ти си́лу. 1. перев. де. Бути відомим, впливовим і т. ін. (про людину). Мав силу в колективі, до нього прислухалися, у нього вчилися (З журналу). ма́ти вели́ку си́лу. (Хуса:) Публій сам не так мені потрібен, як горда Марція, його жона,— вона з родини цезаря і має велику силу там, у Палатині (Леся Українка). 2. перев. де. Бути вагомим, значним, авторитетним (про слово, виступ, статтю і т. ін.). — А там, у районі, голос його (сількора) силу має (О. Гончар). 3. над ким—чим. Впливати на кого-, що-небудь, керувати чиїмись діями. Слава й ганьба не повинні Над Гафізом мати силу (А. Кримський); Не мавдиректор сили над колективом (З журналу). ма́ти насті́льки си́ли. Що з того, що батько і мати хоч і відпустили дочку.., але дорого дали б, щоби не відпускати, щоби мати настільки сили над нею? (Г. Хоткевич). 4. з інфін. Могти, бути спроможним зробити щось. — Коли Ви маєте силу до осен

мі́ряти вели́кою мі́рою що. Дуже відповідально ставитися до чогось. — Перед ними (солдатами) Київ. Скажіть їм, що сьогодні в усьому світі нема людей ні прекрасніших, ні чистіших, ніж вони. Міряйте життя й смерть великою мірою (О. Довженко).

не ма́ти (своє́ї) во́лі (си́ли во́лі). Легко піддаватися різним впливам; бути нестійким, нерішучим, безвольним. Отже-таки вкінці послухав (Славко) просьби. Не мав своєї волі. Перед котрим чоловіком почував пошану, то не міг опертись його намові (Л. Мартович). ма́ти вели́ку си́лу ду́ха. (Матушка гуменя:) Треба, кажу, дуже берегтися, велику силу духа мати,щоб від його (лукавого) захиститися (Панас Мирний).

обво́дити / обвести́ очи́ма (по́глядом, зо́ром і т. ін.) кого, що, де. Оглядати кого-, що-небудь, дивитися на когось, на щось; роздивлятися. Настя обводить очима шкільні стінки. В очах — сльози. Прощається (С. Васильченко); — Чи не завадив я вам? Так неждано і негадано потрапив,— обводить очима і людей, і стіни кімнатки (М. Стельмах); Вона обводить поглядом усіх присутніх (Д. Ткач); Інколи він відривається від книжки, обводить поглядом величезну кімнату (І. Багмут); — Скажіть мені, що це? Правда? — Правда,— сказав Щорс і повільно обвів очима всіх.— Раз у тисячу років куля не повинна брати людину. Це безсмертя (О. Довженко); Привітавшись з матір’ю, він обвів очима рідну хату (А. Шиян); Стулила (Тоня) злісно губи, обвела навкруги тоскним поглядом (С. Васильченко); Збігла (дівчина) по східцях униз, обвела поглядом зал і завмерла (Л. Дмитерко); Данило обвів поглядом навколо (А. Хижняк); Рустем .. обвів о́чі вели́кі в кого. Хтось занадто цікавий (перев. до чужих справ); безцеремонний. У кожного очі великі:всякому до мене діло, всяк хоче покопирсатися у чужому серці (М. Старицький).

роби́ти / зроби́ти вели́кі о́чі. Виявляти подив, здивування. Оце так таємниці мадридського двору! Чи таємниці? А можливо, та реальність, якої ми.. намагалися “не помічати”. І не треба зараз робити великі очі(З газети). — А ти б не розкидала свої куделі по всіх кутках… Сусанна зробила великі очі (М. Коцюбинський).

ста́ти (бу́ти) у (вели́кій) приго́ді кому. 1. Допомогти кому-небудь; виручити когось. Цього вечора у Василя і Наталки, може, ще й не вистачило б сміливості обнятись, але тут у пригоді їм став споконвічний дівочий помічник — страх (О. Довженко); — Слухай, Кириле,— каже чорт, знявши шапку і вклонившись,— поможи мені у моїм ділі, а я тобі у великій пригоді стану (О. Стороженко); — Рости, моя дитино,— було їй каже вона,— рости, та хоч у якій-небудь пригоді будеш мені біля печі хоч (А. Тесленко); // Прислужитися кому-небудь. (Риндичка (до старшини):) Ой, розсудіть же мене; а я батечку, вам завжди у пригоді стану (М. Кропивницький); Дощик-дощику, іди На левади, на сади, .. Ще пройдися й по городі, Стань нам, любий, у пригоді (М. Познанська). 2. Виявитися потрібним, необхідним. — Поживеш — побачиш, як стануть у пригодігроші (І. Нечуй-Левицький); Коли розлучалися, дівчина дала Маркові пляшечку із живлющою водо

у вели́кій (значні́й, бі́льшій і т. ін.) мі́рі . Переважно, здебільшого тощо. Тут (у гірських умовах) загальний успіх у великій мірі залежав від ініціативи, винахідливості, бойового настрою кожного окремого бійця (О. Гончар); Заробляючи, аби тільки не вмерти з голоду, Франко за цей період в значній мірі одірваний був од української літератури (М. Коцюбинський); Не вийде з неї (людини) генія — це вже в більшій мірі її власна справа… (Є. Гуцало).

у лі́сі щось (вели́ке) здо́хло. Сталося щось незвичайне. Мабуть, у лісі щось велике здохло, що ви до нас прийшли! (Укр.. присл..); Треба, щоб у лісі щось дуже велике здохло, щоб ми помирились! (І. Нечуй-Левицький); — Знаєш, у мене ідея, Павло… “Павло?” Я вирячився на нього. Ніколи він не називає мене Павлом. Щось у лісі здохло,— дуже, вже, мабуть, серйозна ідея, раз він так офіційно мене називає (В. Нестайко).

у мо́ді. Має загальне визнання хто-, що-небудь; популярний, поширений. Видно, справді, у вас в Галичині “жіноче питання” дуже в моді тепер (Леся Українка); У нас тепер в моді “Пісня капітанів” (Ю. Яновський). у вели́кій мо́ді. Гончарівка через своїх дівчат у великій моді (Г. Квітка-Основ’яненко); // Цінується щось. — Це колись, коли людям робити не було часу, кохання в моді було… Лицарі там одне одного списами за дам штрикали, а тепер якби хто за дівчину побився — сама дурнем назвала б! Не та доба (В. Підмогильний).

Іноземні словники

ЯНДЕКС словари

великий перевод с русского на английский Прилагательное 1. great, the Great3 источника великие державы — the Great Powers4 великий ученый — great scientist4 Петр Великий — Peter the Great4 ещё 6 примеров 2. Grand1 источник великий князь — Grand Duke4 от мала до велика — young and old4 великое множество — a great many4

Словари и энциклопедии на Академике

великий Толкование Перевод Книги Фильмы • 1Великий — Великий возвеличивающий или выделяющий эпитет, в случае с человеком дополнительное именование, которое часто получали наиболее выдающиеся люди: правители, полководцы и философы. Возвеличивающие эпитеты люди нередко получали еще при жизни, и … Википедия • 2великий — • великий актер • великий артист • великий архитектор • великий борец • великий вклад • великий воин • великий волшебник • великий восторг • великий вред • великий гений • великий герой • великий гнев • великий гонщик • великий гражданин •… … Словарь русской идиоматики • 3ВЕЛИКИЙ — ВЕЛИКИЙ, церк. велий, превышающий обычную меру, сравнительно с другими обширный, большой; о человеке славный великими, знаменитыми подвигами; но, в сокращенном виде, иногда относится и к росту. Велико имя Господне на земле. Право, великое слово.… … Толковый словарь Даля • 4Великий — князь. Этот древнейший титул русских государей, каккажется, установился не вдруг. У различных славянских племен главаплемени носил разные названия: жупана, князя и пр. У племен русскихславян также существовало для главы, начальника племени или… … Энциклопедия Брокгауза и Ефрона • 5ВЕЛИКИЙ — ВЕЛИКИЙ, великая, великое; велик, велика велика, велико велико. 1. (удар. в кратк. велика, велико). Превосходящий обычную меру в каком нибудь отношении, выдающийся в сравнении с другими (книжн.). Великий праздник. Великая французская революция.… … Толковый словарь Ушакова • 6великий — Большой, безмерный, громадный, огромный, знаменитый, славный, достославный. Великая душа. Великий человек. Александр Великий.. Ср. . См. большой, важный, высокий, знаменитый, славный велико дело, не велик... .. Словарь русских синонимов и сходных … Словарь синонимов • 7ВЕЛИКИЙ — ВЕЛИКИЙ, ая, ое; велик, велика и велика, велико и велико, велики и велики; величайший. 1. Превосходящий общий уровень, обычную меру, значение, выдающийся. В. русский язык. Великие люди. Великая победа. Великая Отечественная война. 2. (велик, а, о … Толковый словарь Ожегова • 8великий — ВЕЛИКИЙ, выдающийся, гениальный, одаренный … Словарь-тезаурус синонимов русской речи • 9Великий — ВЕЛИКОВ ВЕЛИКОВИЧ ВЕЛИЧКО Фамилии прилагательный достаточно распространены в руссукой ономастике. Фамилия же Великов может быть и церковного происхождения.Такую фамилию мог получить выпускник семинарии, и она или переделанная из прилагательного… … Русские фамилии • 10Великий — могол, великие моголы титул, данный европейцами государямзнаменитой тюрской династии, основанной султаном Бабуром и около 3столетий властвовавшей в Индии. Сами бабуриды этого титула неупотребляли, потому что ничего общего с монголами не имели.… … Энциклопедия Брокгауза и Ефрона • 11великий — великий. В знач. «очень большой, огромный; превышающий обычную меру (по величине, силе и т. п.)» кратк. ф. велик, велика и велика, велико, велики (допустимо велики); сравн. ст. нет; превосходн. ст. величайший. Соблазн слишком велик. Велика… … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке • 12великий — прил., употр. очень часто Морфология: велик, велика и велика, велико и велико, велики и велики 1. Великим называют что либо очень большое. Великая гора. | Великие возможности. | Глянул он вбок и видит: несётся на него по снегам, под месяцем,… … Толковый словарь Дмитриева • 13великий — ая, ое 1) Очень большой. Великая радость. К моему великому огорчению. Сердечная мысль есть величайшее богатство души... (Пришвин). Синонимы: большо/й, грома/дный, нема/лый, огро/мный 2) … Популярный словарь русского языка • 14великий — I A/A пр см. Приложение II (выдающийся) вели/к вели/ка вели/ко вели/ки И на во/лнах витязя лелея … Словарь ударений русского языка • 15великий — ая, ое; вели/к, а и а/, о и о/, вели/ки и велики/; велича/йший см. тж. великость 1) а) кратк.: вели/к, велика/, о/; вели/ки и велики/. Очень большой, огромный. Остров очень велик … Словарь многих выражений • 16великий — (иноск.) выдающийся по достоинствам Ср. Петр Великий. Ср. У мужика затеи не велики. Крылов. Булат. См. длинный … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона • 17ВЕЛИКИЙ — (прозвище Петра I; см. тж РАСПРОВЕЛИКИЙ) Стынет в грозном нетерпенье Конь Великого Петра. Ахм913 (72.1); Стоит император Петр Великий, / думает: / «Запирую на просторе я!» – Ирон. М916 (62); Везде – / у скал, <...> / Кавказа / и Крыма… … Собственное имя в русской поэзии XX века: словарь личных имён • 18великий — ая, ое; велик, а и а, о и о, велики и велики; величайший. 1. кратк.: велик, велика, о; велики и велики. Очень большой, огромный. Остров очень велик. В ая удача. В. грех. С великим трудом мы выбрались из леса. К великой радости; к великому стыду;… … Энциклопедический словарь • 19великий — , ая, ое. патет. Выдающийся по своему значению, влиянию, достижениям. ◘ Мы горды тем, что сейчас встречаемся с лучшими представителями великого рабочего класса Советского Союза. Визит, 1976, 21. Она страну могучую порадует итогами великого… … Толковый словарь языка Совдепии • 20великий — краткая форма велик, велика, велико; укр. великий, др. русск., ст. слав. великъ, болг. велик, сербохорв. ве̏ликӣ, словен. velik, чеш. veliky, velky, слвц. veliky, vel ky, польск. wielki, в. луж. wulki. Родственно тох. А. wäl князь, государь , В … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

Ілюстрації