Гучно
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:36, 31 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Гучно, нар. Звонко, громко, шумно. Ком. Р. II. 27. Говорить гучно. МВ. (О. 1862. ІІІ. 72). Разом усі гучно рушили. Г. Барв. 205.