Оленка

Оле́нка, -ки, ж. Родъ жука: бронзовка золотистая. Золотою оленкою пустив тебе Господь на сонечко. Г. Барв. 354. Оле́нка, -ки, ж. Родъ жука: бронзовка золотистая. Золотою оленкою пустив тебе Господь на сонечко. Г. Барв. 354.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ОЛЕ́НКА, и, жін. (Epicometis hirta). Жук чорного або зеленувато-бронзового кольору, вкритий зверху довгими білуватими волосками; по шкоджу і; квітки та молоде листя плодових дерев. Бутони і квітки пошкоджують яблуневий квіткоїд, оленка і хрущі (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 346); На квітках будяка можна найчастіше знайти оленку, коли вона сидить нерухомо (Олександр Копиленко, Як вони.., 1948, 18).

[Український тлумачний словник]

оленка -и, ж. Жук чорного або зеленувато-бронзового кольору, вкритий зверху довгими білуватими волосками; пошкоджуєквітки та молоде листя плодових дерев.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ОЛЕ́НКА, и, ж. (Ерісотеtіs hіrtа). Жук чорного або зеленувато-бронзового кольору, вкритий зверху довгими білуватими волосками; пошкоджує квітки та молоде листя плодових дерев. Бутони і квітки пошкоджують яблуневий квіткоїд, оленка і хрущі (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 346); На квітках будяка можна найчастіше знайти оленку, коли вона сидить нерухомо (Коп., Як вони.., 1948, 18). 

[Оленка волохата]

Оленка волохата поширена у всіх зонах, особливо часто зустрічається у степовій і лісостеповій зонах України. Навесні чорні, майже матові, жуки Оленки волохатої заселяють квітучі трав’янисті та деревні рослини. Все тіло жука довжиною 9-13 мм, особливо нижня його сторона, покрите густими жовтувато-сірими волосками. На надкрилах – 12 поперечних білих плям різної величини. Зимують жуки в грунті і виходять ранньою весною під час цвітіння кульбаби. Харчуються квітками: виїдають тичинки і маточки, обгризають пелюстки. Спочатку зустрічаються на кульбабі, потім на тюльпанах, нарцисах, ірисах, після чого в теплі сонячні дні перелітають на квітучі дерева абрикоса, персика, черешні, вишні, сливи, груші, яблуні, на суницю, смородину, виноград, калину та інші культури. Під час дощу, в холодні дні і на ніч ховаються в грунт. Самки зариваються в землю і в родючі, сильно угноєної грунт, гнойові купи, компост, а також під перепріли листя і відкладають там яйця на глибину до 30 см. Одна самка відкладає 15-20 яєць. Із яєць відроджуються білі, товсті, С-подібні вигнуті, шестиногі личинки з численними волосками на тілі. Вони харчуються гумусом та рослинними залишками в грунті, коріння не пошкоджують. Закінчують розвиток за 2-3 місяці і восени заляльковуються. З лялечок виходять жуки, які залишаються зимувати в грунті. У роки масового розмноження жуки завдають значної шкоди садам та ягідникам. Оленку волохату поїдають: шпак звичайний, грак, сорока, сизоворонка, іволга, вівсянка чорноголова, одуд, бугай малий, сорокопуд-жулан, сорокопуд чернолобий та ін. На присадибних, дачних ділянках, в колективних, фермерських садах можна струшувати жуків з квітучих дерев на поліетиленову плівку, брезент та знищувати. Перед струшуванням дерева потрібно обприскувати холодною водою, щоб жуки не злітали. На жаль, збір жуків вручну – найефективніший. Обприскування інсектицидами, на них особливо не позначається. Можна ще затравлювати грунт під деревами гексахлораном із закладенням на глибину 3-5 см. Така рекомендація обумовлена тим, що жуки на ніч і в холодну або дощову погоду залишають квітки і ховаються в грунті, де стикаються з частинками отрути і гинуть.

Биологический энциклопедический словарь

Олёнка бронзовка мохнатая (Epicometis hirta), жук подсем. бронзовок. Дл. до 12 мм, тело чёрное, в густых серых волосках (отсюда второе назв.), с желтоватыми пятнами на надкрыльях. Распространена гл. обр. на Ю. Европ. части СССР. Жуки питаются цветками, преим. плодовых, а также злаков, сильно вредят, особенно в засушливые годы, выедая внутр. части цветков. Особенно активны в жаркие солнечные дни. Жуки зимуют в почве. Личинки развиваются в течение лета в гниющих растит, остатках. (см. 28_таблица_28) рис. 20.

Большая Советская энциклопедия

Олёнка алёнка, мохнатая бронзовка (Epicometis hirta), жук семейства пластинчатоусых, вредитель многих с.-х. культур. Длиной до 12 мм, матово-чёрный, покрыт серо-жёлтыми волосками, на надкрыльях белые пятна. Распространён в южных районах Европейской части СССР. Жуки, вылетающие ранней весной, питаются генеративными органами рано цветущих растений (одуванчик, мать-и-мачеха и др.). С зацветением плодовых деревьев перелетают в сады и выедают бутоны и цветки яблонь, груш и др. В годы массового размножения в течение 2—3 сут могут полностью уничтожить генеративные органы. Особенно сильные повреждения О. наносит в засушливые годы. По окончании цветения плодовых О. питаются цветками злаков, крестоцветных и др. растений. Яйца откладывают в почву на участках, богатых гумусом. Отродившиеся из яиц личинки питаются отмершими корешками и перегноем. Сформировавшиеся жуки остаются в почве на зимовку. Меры борьбы: в утренние часы и в пасмурные, прохладные дни (когда О. малоподвижны) отряхивание жуков на щиты, их сбор и уничтожение; опрыскивание приствольных кругов инсектицидами (для уничтожения жуков, прячущихся на ночь в почве).

ЯНДЕКС словари

Существительное ж 1. chafer 2. chafer [ˈtʃeɪfə]  перевод с английского на русский Существительное 1. хрущ (Melolonthinae subfam.) 2. жук-карапузик (Hister gen.) 3. крупный жук1 4. бортовая ленточка (покрышки) 5. майский жук 6. бортовая лента покрышки

[Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера]

оленка "майский жук", о́ленок, олёнок "вид бабочки", укр. оле́нка "майскийжук". От оле́нь; см. Преобр. I, 646; Шахматов, Очерк 140; Цупица, GG 145. Ср. названия жуков: бычо́к, бо́жьякоро́вка и т. д.

[Сельскохозяйственный словарь-справочник]

ОЛЕНКА мохнатая бронзовка, блестяще-черный жук, густо покрытыйсеровато-желтыми волосками, закрывающими основной цвет тела. На надкрыльях белые пятнышки.Появляется в садах в период цветения плодовых деревьев, на которые перелетает с диких растений.Взрослый жук съедает тычинки и пестики цветущих яблонь, груш, вишен, абрикосов и др. После цветенияпокидает сад, улетая в поля, где вредит хлебам во время колошения , уничтожая цветы. Меры борьбы:отряхивание жуков с деревьев на щиты, закладка приманочных куч из соломы для вылова личинок.

[Естествознание. Энциклопедический словарь]

ОЛЕНКА (бронзовка мохнатая), жук сем. пластинчатоусых, вредитель плод.культур в Европе. Матово-чёрный, дл. до 12 мм. Питается бутонами и цветками.

Ілюстрації

x140px

Цікаві факти

[Методи боротьби]

Рання і спекотна весна просто рай для цього шкідника. Вам здається, що на ділянці оленки волохатої немає – загляніть  в квітку тюльпана, там можна побачити відразу кілька особин жука оленки волохатої. Методи боротьби з цим шкідником є різні. Прості та доступні, нешкідливі це обробка грунту та збір вручну. Молодий жук зимує в коконі в землі. Тому осіння обробка грунту дає можливість знищити імаго оленки. Так само перелопачують компостні купи, саме в них можуть відкладати яйця жуки. Використовуйте особливість поведінки бронзовки волохатої в ранкові та вечірні години. У цей час вони малоактивні, завмирають і не літають. Тому струшуємо їх з дерев, кущів на щось, розстелене на грунті (можна у відкриту парасольку). З низьких рослин збираємо вручну. Звертаємо увагу, що найбільше їх під час цвітіння. При перекопуванні грядок вибираємо та знищуємо личинок. Є й хімічні методи боротьби з жуком оленки волохатої. Але їх краще використовувати тільки при великому заселенні ділянки шкідником. «Хімію» частіше використовують у великих саду, а в домашніх умовах обходяться без неї. Але якщо знадобитися, то можете скористатися Актарою, Каліпсо (препарат кишкової дії). Але потрібно встигнути провести обприскування до цвітіння. Ось це часто і стає проблемою, тому як ми помічаємо шкідника під час цвітіння, коли бризкати отрутою дерева не можна. Так само найбільша активність жука відмічається в денний час, коли сонце і жарко. Знову ж в цей час обробок не проводять. Деякі садівники рекомендують виставляти біля квітучих рослин ємності синього кольору з водою або розчином отрути (децис, актара, каліпсо). У такі пастки потрапляють шкідники. Але цей метод боротьби з оленкою волохатою вимагає перевірки. Хоча коли треба, всі методи хороші, аби був позитивний результат. Тому дивіться, спостерігайте, виявляйте вчасно шкідника. Це допоможе без запізнення почати з ним боротьбу. І рослини віддячать вам за турботу урожаєм. Більше читайте тут: [1]