Пергамен, -ну, м. Пергаментъ. Віковічні пергамени. К. (О. 1861. II. 230).
Словник української мови
ПЕРГА́МЕН, у, ч., спец., рідко. Те саме, що перга́мент. [Воєвода:] Та не засни, дивись: Бо сила тут мишей і пацюків, Пергамени якраз тобі поточать (Коч., Свіччине весілля, 1944, 70)