Брунет

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Брунет, -та, м. Брюнетъ. Два донники й молоді й да обидва брунети. Чуб. V. 922.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках БРЮНЕ́Т, рідко БРУНЕ́Т, а, ч. Темноволосий, чорноволосий чоловік; чорнявий. Один із них був високий, плечистий брюнет, літ, може, тридцяти п’яти (Фр., VIII, 1952, 321); Юля безсоромно розглядала його своїми млосними, ледь прищуленими очима. — Брюнет, жагучий брюнет (Тют., Вир, 1960, 212); Середній на зріст [Митро Хведорович]! Кремезненький!.. Ні шатен, ні блондин, ні брунет… (Вишня, І, 1956, 30). -темноволосий, чорноволосий чоловік; чорнявий ◆ Один із них був ви­сокий, плечистий брюнет, літ, може, тридцяти(Франко)

Ілюстрації

x140px x140px Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання