Гибель

Гибель, -бля, м. = Гембель. Шух. I. 87.

Гибель, -лі, ж. Погибель.

Словник Грінченка і сучасність

Слова, що додав(ла)

ГИБЕЛЬ 1, і, жін. 1. Кінець існування, смерть (передчасна, насильницька). Еней ту бачив страшну тучу, Що на його війна несла; В ній бачив гибель неминучу І мучивсь страшно, без числа (Іван Котляревський, I, 1952, 198). 2. чого, перен., розм. Велика кількість; сила-силенна, безліч. Усе цеє — сонце, голубий прозорий туман.., дим, гибель димів кучерявих.. — все цеє зливалось у якусь чудову гармонію (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 398).

До гибелі — те саме, що гибель 1 2. — Скажи, що на шахтах їхнього брата до гибелі (Петро Панч, Синів.., 1959, 9); — Толком доповідай: де, скільки [ворогів]? — До гибелі, до біса! — затанцював перед ним фронтовик на своїй дерев'янці (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 337).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 59.Коментарі (0) ГИБЕЛЬ 2, бля, чол., діал. Рубанок. Дім боярина збудований був із грубих, у чотири гранки гладко обтесаних і гиблем на споєннях вигладжених ялиць (Іван Франко, VI, 1951, 74). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 59.