Сідець

Словник Грінченка

Сідець, -дця, м. Сидѣнье для работника при разл. работахъ: у пряхъ то-же, что днище 2. у ткачей — сидѣнье въ ткацкомъ станкѣ или въ ремісничку, у токаря — сидѣнье при ток. станкѣ, у гуц. пастуховъ — толстый и вязкій столбикъ, на кот. садить доящій корову или овцу, и пр. Шух. І. 148, 257, 255, 305, 306, 192, 194.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СІДЕ́ЦЬ, дця, чол., діал. Стілець. — Сідайте, прошу. Не дуже сідець файний, але най буде, — .. просила [Анна] Марусю сісти (Гнат Хоткевич, II, 1966, 28).

Орфографічний словник української мови

СІДЕЦЬ

сіде́ць

іменник чоловічого роду

стілець

діал.

Українсько-англійський словник

1. 	стілець 	chair
2. 	стілець 	pew
3. 	стілець 	stool

Ілюстрації