Сівач
Зміст
Словник Грінченка
Сівач, -ча, м. Сѣятель. Чуб. VI. 334. Васильков. и Канев. у. у. Останнім сівачем, як і останнім орачем, був Опанас. Г. Барв. 345.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СІВА́Ч, а, чол.
1. Той, хто висіває насіння в ґрунт. Пішов сівач на поле й сім'я сіяв (Іван Франко, XI, 1952, 343); Сівачі — двоє дівчат і дід — стояли позад сівалок, доглядали за всім (Юрій Яновський, II, 1954, 130); На агрегатах з трьох сівалок працює лише два сівачі (Колгоспник України, 5, 1958, 11); * Образно. Сій, сіваче, в людські груди Правди вічної зерно (Павло Грабовський, I, 1959, 504); * У порівняннях. Як сівач на ниві, ми в душах сіймо правду і любов! (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 102); Ігор сипле пісок, як сівач (Юрій Яновський, IV, 1959, 149).
2. чого, перен. Той, хто поширює що-небудь серед людей (знання, досвід і т. ін.). Невтомних сівачів передового досвіду стає.. все більше і більше (Радянська Україна, 17.XI 1960, 2); // Той, хто викликає появу, розвиток чого-небудь. Бреде над згарищами світу Сівач війни несамовитий І сіє в теплі ріллі кров (Леонід Первомайський, I, 1958, 191).
Українсько-російський словник
СІВАЧ
см. сівальник
Українсько-англійський словник
1. сівач seeder 2. сівач sower
Ілюстрації
|
|
|
|
