Апробація
Апроба́ція, -ції, ж. Проба, одобреніе. Я привезу вам дров на апробацію. Отъ крест. изъ с. Голубичъ Черниг. у. Б. Г. 1.У римо-католицькому канонічному праві — акт, який надається єпископу для засвідчення його фактичного церковного служіння 2.Попередня, передексплуатаційна перевірка в дії теоретично обґрунтованих технічних, наукових, фінансово-економічних програм (проектів) та оцінка ефективності їх практичної реалізації. 3.Методи оцінки (схвалення) певних проектів ноу-хау. 4.Перевірка на практиці, в реальних умовах теоретично побудованих методів. 5.Офіційне схвалення, затвердження чого-небудь після випробування, перевірки. 6.Визначення сортових якостей посівів із метою вибору кращого з них для насіння.
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. книжн. Офіційне схвалення, затвердження чого-небудь після випробування, перевірки. Однак Рим.. не дав своєї апробації, і товариство не було відкрите (Іван Франко, XVI, 1955, 147); Роботи.. інститутів діставали апробації на широких конференціях всесоюзного характеру (Мікробіологічний журнал, XVIII, 3, 1956, 5). 2. сер.-г. Визначення сортових якостей посівів з метою виділення кращого з них для насіння. Контроль за збереженням сортової чистоти [насіння] здійснюється методом польової апробації (Технічні культури, 1956, 134). Апробація (лат. approbatio — схвалення, визнання)
Див. також
Одним з розділів вступу у дисертації є апробація результатів дослідження. Апробація дослівно означає “схвалення, затвердження, встановлення якостей”. В даний час під терміном Апробація розуміється критична оцінка з боку наукового співтовариства наукових досліджень здобувача. Причому оцінці піддаються не тільки кінцеві результати роботи, але і методики дослідження, і проміжні результати роботи.
Апробація стимулює претендента на переосмислення своїх наукових досліджень, більш глибоке їх доопрацювання, допомагає автору підтвердити або зрозуміти необхідність перегляду наукових положень.
Очевидно, що апробацію роботи з метою своєчасного отримання об’єктивних оцінок етапів проведеного дослідження, висновків та практичних рекомендацій необхідно починати з самого початку роботи над дисертаційним дослідженням.
Найбільш поширеними способами доведення до наукової громадськості матеріалів дисертаційної роботи є участь здобувача в наукових конференціях, симпозіумах, виступи на засіданнях кафедри, участь у різних видах заходів наукового співтовариства, підготовка та направлення в різні органи пропозицій по темі досліджень.
Публікації здобувача в вигляді книг, тез доповідей на конференціях, депонування частин наукових досліджень також є апробацією результатів досліджень.
Необхідно відзначити, що матеріал, представлений для апробації, повинен бути оформлений у вигляді тексту доповіді, проекту, повідомлення.
Доцільно проводити обговорення роботи з колегами, з науковцями та викладацьким складом за місцем підготовки дисертації.
Позитивним моментом Апробації дисертаційної роботи на різних наукових форумах є не тільки формування здобувача як науковця, але й одержання досвіду підготовки доповідей і виступів, ведення наукової дискусії, що дозволить здобувачеві впевнено провести захист дисертації на засіданні вченої ради.
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 56.