Лячний
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:59, 27 жовтня 2015; Aynechyporenko.is15 (обговорення • внесок)
Лячний, -а́, -е́. 1) Страшный. 2) Боязливый. Желех.
Сучасні словники
[1]
ЛЯЧНИ́Й, а, е. Який лякає; страшний. І білі черепи, такі лячні нині, і чорні холодні кущі з покрученими лозами, ..усе те обняло її жахом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 279); — У нього очі... Ох, які лячні! Я боюся його зору, мов очей водяника (Юліан Опільський, Іду.., 1958, 186); // Викликаний переляком. Тебе послухаємось ми, Замовкнуть в серці почування лячні, А станемо правдивими людьми (Павло Грабовський, I, 1959,
