Зіронька

Зіронька, зірочка, -ки, ж. Ум. отъ зірка.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках -и, ж.

Пестл. до зірка 1), 3-5). || Пестливе звертання до людини.

Slovnyk.net! 'Український словник'

ЗІ́РОНЬКА, и, жін. Пестл. до зірка 1, 3—5. Діло було літом — от не згадаю, у середу чи в четвер, — саме як закотилось сонечко та зійшла вечірня зіронька (Марко Вовчок, VI, 1956, 275); Налипав сніжок до брів, Цілував у губи. На долоню упаде Зіронька й розтане (Платон Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 137); * У порівняннях. Багато бачив я країв, Та отчий дім з тополею, Мов зіронька, мені світив... (Іван Нехода, Чудесний сад, 1962, 85); // Пестливо звертання до людини. [Ярослав:] Зіронька моя! Де ти була, чим бавилась, дитино? (Іван Кочерга, П'єси, 1951, 30); ♦ Од зіроньки до зіроньки — з вечора до ранку. Росла в наймах, виростала, 3 сиротою покохалась. Неборак як голуб з нею, 3 безталанною своєю, Од зіроньки до зіроньки Сидять собі у вдівоньки (Тарас Шевченко, II, 1963, 60).

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'

Ілюстрації

Джерела та література

Родинно-побутові пісні — Місяць на небі, зіроньки сяють