Гулятися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:32, 31 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Гулятися, -ляюся, -єшся, гл. 1) Играть чѣмъ. Чи будеш ним, мов пташкою, гулятись, на ниточці прив’яжеш для дитини? К. Іов. 92. 2) Безлично: гуляється, гулялося, возвр. в. отъ гуляти 1, 2. Гуляй, серце дівчино, поки гуляється. Чуб. V. 275. Мені з своїм родом добре гуляється. Чуб. V. 275. 3) = Гуляти 2. Лучче мені питьгуляться та й нікого не бояться. АД. І. 151.
