Ржавий

Ржавий, -а, -е. Ржавый (о желѣзѣ, водѣ, травѣ). Хвіртка на ржавих завісах. Кв.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник

ІРЖА́ВИЙ, рідше РЖА́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до іржа 1. З металу зняли іржаву шкаралупу (Наука і життя, 9, 1965, 49); // Покритий іржею (у 1 знач.). У стіні, насупроти дверей, аж коло самої стелі чорніло, мов рот якого звіра, вікно, виставивши замість зубів іржаві штаби заліза (Панас Мирний, I, 1954, 320); О, горе тим рукам, що звикли у неволі Носить кайдани ржаві та важкі (Леся Українка, І, 1951, 121); Ольга відчинила кватирку, яка жалібно заскрипіла на старих іржавих петлях (Дмитро Ткач, Жди.., 1959, 73); * Образно. Чи ти знавав, як точить доля ржава Ще змолоду робітничу сім'ю? (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 69); // Власт. залізу, вкритому іржею. Іржавий запах; // Покритий бурими плямами старого риб'ячого жиру (про солону рибу). — Вона дала гарбуза через ту іржаву суху чехоню? (Нечуй-Левицький, III, 1956, 50); Від згаги після іржавих оселедців, якими вони повечеряли, Байда й сам мучився (Петро Панч, I, 1956, 471).

2. перен. Скрипучий, різкий (про звук, голос і т. ін.). Голос Олекси стався якийсь залізно-холодний і ржавий (Іван Франко, VIII, 1952, 152); Янош і бородач засміялися хриплим іржавим сміхом (Натан Рибак, Що сталося... 1947, 160).

3. Який містить іржу (у 2 знач.); покритий іржею. Зелена багва вигиналася під ногами, як спина хижого звіра, з-під неї чавкотіла іржава вода (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 317); Люди у Водяному згадали, що Лукія потрапила в їхнє село просто з трясовини, з іржавого болота (Олесь Донченко, III, 1956, 134); Висохлу зі старості криницю покрила поволока ржава (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 179);

// Покритий осадом води з іржею. Вони зупинилися, вийшли з тарантаса розім'яти ноги і майже поруч із пам'ятником помітили струмок, що витікав із розколини іржавої скелі (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 92).

4. Який має колір іржі. Дванадцять днів, дванадцять синіх чаш Над сірими і ржавими ярами — Ми їх пили маленькими ковтками (Микола Зеров, Вибр., 1966, 70); Тепер ліс далеченько відійшов од колишньої загороди з старими-престарими яблунями. Всихаючи, вони розчахувалися на вітрах, трухлявіли.. і зотлівали іржавим огнем (Михайло Стельмах, II, 1962, 338).

Словник синонімів

РУДИ́Й (червоно-жовтого кольору, забарвлення), РИ́ЖИЙ, ІРЖА́ВИЙ[РЖА́ВИЙ], РУДОВОЛО́СИЙ (з волоссям такого кольору); БУЛА́НИЙ (про масть коня - світло-рудий); РУДУВА́ТИЙ, РИЖУВА́ТИЙ, РУДА́ВИЙ[РУДЯ́ВИЙ]розм. (трохи рудий). І згадую Україну. І там степи, і тут степи, Та тут не такії, Руді, руді, аж червоні, А там голубії, Зеленії (Т. Шевченко); Рижі трави були такі високі, що в них сховалася б людина (Григорій Тютюнник); Всихаючи, вони [яблуні] розчахувалися на вітрах, трухлявіли.. і зотлівали іржавим огнем (М. Стельмах); Та [батькова] кузня, і та компанія в ній, і той її дружній, радісний настрій лишаться живими та незатертими в душі маленького, рудоволосого хлопчини (І. Франко); - Чи не бачили ви, дядьку, Тут буланого коня? (О. Олесь); Карпо сів на лаві й насупив свої рудуваті брови (І. Нечуй-Левицький); - Вона рижа, та не зовсім, а так, знаєте... приємний рижуватий відтінок блондинки (Я. Качура); Вогонь кидав відблиски на його рудаве волосся (О. Полторацький); Рудява вода.

Іншомовні словники

Słownik Języka Polskiego SJP

zawyć 1. potocznie: głośno, przeciągle, przeraźliwie zakrzyczeć, zapłakać; 2. o psie, wilku i innych zwierzętach z rodziny psów: odezwać się wyciem; 3. wydać przeciągły, niski dźwięk; zahuczeć

Dictionary.com Unabridged

Based on the Random House Dictionary
adjective, rustier, rustiest. 1. covered with or affected by rust. 2. consisting of or produced by rust. 3. of or tending toward the color rust; rust-colored. 4. faded or shabby; impaired by time or wear, as clothes or drapery. 5. impaired through disuse or neglect: My Latin is rusty. 6. having lost agility or alertness; out of practice: I am a bit rusty at tennis. 7. (of a sound) grating or harsh.

Научно-технический энциклопедический словарь

РЖАВЧИНА, результат коррозии железа, вызванной реакцией его с водой и воздухом. УГЛЕКИСЛЫЙ ГАЗ, содержащийся в воздухе, растворяется в воде, образуя кислый раствор, который воздействует на железо и образует оксид железа (II) (закись железа), который затем окисляется кислородом, содержащимся в воздухе, в результате образуется красновато-бурый оксид железа (III). Ржавение можно предотвратить, покрывая железо цинком, этот процесс называется оцинковкой, в этом случае кислый раствор контактирует с цинком, для которого это воздействие не страшно.

Словарь русских синонимов

РЖАВЧИНА
коррозия; пятно, ржа, слой, налет, пленка, тля

Ілюстрації

Чому іржавіє залізо?

Колись відкриття сталі дозволило зробити величезний стрибок у розвитку промисловості. Цей метал здавався ідеальним, він був міцним і практично позбавленим недоліків, за винятком лише одного, котрий був властивий і всім іншим сплавам заліза, - схильності до корозії або іржавіння.
Те, що велика кількість металів піддається згубному впливу води і часу люди помітили ще дуже давно, але чому це відбувається і що лежить в основі процесу іржавіння тоді тільки здогадувалися. Відповідь була отримана паралельно з розвитком наук фізики і хімії - сплави заліза покриваються іржею в результаті хімічної і електрохімічної взаємодії із навколишнім середовищем, зокрема з киснем, водою і кислотами. Відбувається це внаслідок молекулярної нестійкості заліза до впливу цих самих елементів.
Іржа - по своїй суті є оксидом або гідроксидом заліза. Процес ржавіння починається з перенесення електронів заліза до кисню, наступного окислення, що руйнує його структуру і в результаті до появи оксиду заліза.
Чому залізо іржавіє
За умови наявності води і кисню протягом достатньої кількості часу залізо повністю перетворюється на іржу, іншими словами руйнується до самих атомів. Цікаво, що:
Чисте залізо практично не схильне до впливу чистої води і сухого кисню; Солі самі по собі не призводять до появи іржі, але в сукупності з водою і повітрям значно прискорюють процес. Коротка відповідь: залізо іржавіє в результаті молекулярної нестійкості до впливу води, кисню і кислот.

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 46.

Зовнішні посилання

http://sum.in.ua/s/irzhavyj
http://wildwildworld.net.ua/ua/why/chomu-zalizo-irzhaviie
http://uk.worldwidedictionary.org/ржавий
http://sjp.pl/zawyje
http://dictionary.reference.com/browse/rusty