Муравель

Мураве́ль, -вля́, м. Муравей. Желех.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник МУРАВЕ́ЛЬ, вля, чол., діал. Мурашка. Бабуня казала собі привезти мішок муравлиння з червоними муравлями (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 56).

Орфографічний словник української мови муравель іменник чоловічого роду, істота мурашка діал.

Іншомовні словники

Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

Муравель мураве́ль м. местн. Мелкое насекомое подотряда жалящих перепончатокрылых, живущее большими сообществами; муравей.

Ілюстрації

Див. також

Приклад використання слова
Цікаві факти з іншомовних джерел

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/muravelj

http://dic.academic.ru/dic.nsf/efremova/188231/Муравель