Ґонтя
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:10, 22 жовтня 2015; Iikyslytska.is15 (обговорення • внесок)
Ґонтя, гонтя, -тя, с. = Ґонт. Голова скіпками вшита, борода гонтям побита. О. 1862. IV. 14. ҐО́НТЯ, я, сер., діал. Ґонт (ґонта). Невисокі під ґонтям доми білілися до сонця, мов сріблява луска (Іван Франко, V, 1951, 303).
