Деревище

Деревище, -ща, с. = Дубовина. Вх. Зн. 14.

Сучасні словники

Словник української мови

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ДЕРЕВИ́ЩЕ, а, сер., діал. Домовина. Сидів на ослоні згорблений майстер.. і збивав деревище (Марко Черемшина, Тв., 1960, 66); Коли клали Одотиного Степана з тесаної яворової лави в деревище, Гафія тримала мерця за голову (Іван Чендей, Вітер.., 1958, 10).

Доглядати його, як старий садівник деревище. (Б.Чалий)

ТРУНА́, ДОМОВИ́НА, ГРІБ[ГРОБ], ТРУ́МНАдіал.,ДЕРЕВИ́ЩЕдіал.Вдову давно вже поховали В чужій позиченій труні Чужії люде (Т. Шевченко); Я там бачу мертвих, Вони лежать у тісних домовинах (Леся Українка); Брат, який працював трактористом, зробив сундук і покрив його чорним лаком, так що він став схожим на гроб (Григорій Тютюнник); Вози за возами тяглися вулицею довжезним рядом, навалені трумнами, наборзі позбиваними з неструганих дощок (І. Франко); Сидів на ослоні згорблений майстер.. і збивав деревище (М. Черемшина).

Ілюстрації

Зовнішні посилання

- http://sum.in.ua/s/Derevyshhe - http://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5