Божевільник

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Божевільник, -ка, м. Сумасшедшій человѣкъ, безумецъ. Желех.

Український тлумачний словник

божевільник 

   -а, ч., діал.
   1) Психічно хвора людина.
   2) перен. Нерозсудлива, нерозважлива людина, позбавлена здорового ґлузду.
Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Божевільник&oldid=133708