Гудити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:30, 31 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Гудити, -джу, -диш, гл. Хулить, осуждать, порицать. Мет. 410. Судите, гудите, а сами такії. Лукаш. 79. Здорові будьмо, та себе не гудьмо. Посл.