Гуготіти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:30, 31 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Гуготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Производить глухой шумъ. Далі стало вже гуготіти, мов клекоче море, або гуде великий вітер здалеку. Кв. Дивись, як гуготить огонь, наче у гуті. Черниг. г.