Гряниця
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:29, 31 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Гряниця, -ці, ж. Граница. ЗОЮР. І. 106. Біля гряниці не впада будувать світлиці. Ном. № 9764. Турецькі гряниці. Мет. 473. Пішли хлопці за гряницю, що ми їх кохали. Чуб. V. 308. Ум. Гряничка, гряниченька. А по той бік гряниченьки француз наступає. Чуб. V. 1196.
