Грядина
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:28, 31 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Грядина, -ни, ж. 1) Градина. Дещо. Як грядини, у його котилися сльози. Г. Барв. 508. 2) Твердая земля между болотами; полоса земли, находящаяся выше поверхности по сторонамъ. Як дорогою їхав я зараз після великодня, то оце грядина суха, а далі улоговина й кально. Волч. у. Отак у Чорноморії: оце грядина сіно гарне, степове, а це улоговина осока, очерет. Волч. у.
