Груддя
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:17, 30 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Груддя, -дя, с. соб. Комки (земли, глины). Дід уже і груддям кидав і палицею. Рудч. Ск. II. 37. Кинувся на незбиту дорогу, набрав груддя. Мир. ХРВ. 129.