Грива
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:06, 30 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Грива, -ви, ж. 1) Грива. Стоїть кінь з золотою гривою. Рудч. Ск. І. 104. 2) Переносно: большіе волосы. Ухопив за чесну гриву. Ном. № 3992. 3) Кучка травы; не захваченная при косьб? косою. Ном. № 10185. 4) = Гривка 2. Им. 179. Ум. Гривка, гривонька, гривочка. Грин. ІІІ. 677, 518.