Ворожка

Ворожка, -ки, ж. Гадалка, ворожея. У ворожки хліба трошки. Ном. № 231. Ворожка з бісом накладає. Ном. № 232. Ум. Ворожечка. ворожка — сущ., кол во синонимов: 3 • ворожейка (11) • ворожея (24) • гадалка (17) Словарь синонимов ASIS … Словарь синонимов ворожка — и, ж., заст. 1) Жінка, яка ворожить (у 1, 2 знач.). 2) Знахарка … Український тлумачний словник ворожка — жаровок овражок … Краткий словарь анаграмм ворожка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови

ВОРО́ЖКА, и, ж., заст. 1. Жінка, яка ворожить (у 1, 2 знач.). Пішла вночі до ворожки, Щоб поворожити: Чи довго їй на сім світі Без милого жити? (Шевч., І, 1963, 58); — Це тобі ворожка наворожила?.. Такої правди в тім ворожінні, як світла в льоху (Руд., Остання шабля, 1959, 197).

2. Знахарка. Він дозволяв ворожкам робити з жінкою, що їм забагнеться, аби звести її на ноги (Коцюб., І, 1955, 228).

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Див. також

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BA%D0%B0

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BA%D0%B0 http://dic.academic.ru/dic.nsf/efremova/148482/%D0%92%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BA%D0%B0