Терен

Терен, -рну, м. Тернъ (дерево и ягода), Primus insititia. Анн. 275. Терен, терен коло хати, та нікому обірвати. Нп. Терен, -рну, м. Раст. Prunus spinosa L. тернъ, терновникъ. Плаче козак: шляхи биті заросли тернами. Шевч. Блищали чорні як терен очі. Левиц. І. 133. Ум. Теренець, терено́к, тернок, терночок.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Іноземні словники
- 2.1 ЯНДЕКС словари
- 2.2 Словари и энциклопедии на Академике
3 Ілюстрації

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ТЕ́РЕН, рну, чол. 1. Колючий кущ родини розових, що дає темно-сині їстівні плоди з терпким кисло-солодким присмаком. На одному косогорі розрослась густа-прегуста дереза, терен та шипшина, неначе тонке зелене руно (Нечуй-Левицький, III, 1956, 127); Кущі терну й черемхи на схилах берега були вже вкриті білим цвітом, як памороззю (Петро Панч, Ерік.., 1950, 45); Шипшина й терен при дорозі, а в далині — полки дубів (Михайло Драй-Хмара, Вибр., 1969, 63). ♦ Заріс (позаростав) шлях терном (тернами); Заросли (позаростали) шляхи тернами — неможливо піти, поїхати куди-небудь. Заросли шляхи тернами На тую країну, Мабуть, я її навіки, Навіки покинув (Тарас Шевченко, II, 1963, 213); Хочу я ридати — та не маю сліз, Хочу в даль полинуть — терном шлях заріс (Максим Рильський, І, 1960, 116); Стежка (доріжка і т. ін.) поросла терном див. поростати; Шлях, устелений терном чий — про чий-небудь життєвий шлях, сповнений труднощів, страждань, горя й т. ін. Та ж, що коханням братернім Шлях мій, устелений терном, Легко б могла озарити, — Більше немає її... (Павло Грабовський, I, 1959, 353). 2. збірн. Плоди цієї рослини. Чорний терен красувавсь з-під зеленого листу, а покоштував [покуштував], такий-то вже кислий прийшовся! (Марко Вовчок, VI, 1956, 223); — Тату, завтра я з Левком думаю піти в ліс по терен. Я знаю, як ви любите квашену ягоду (Михайло Стельмах, II, 1962, 106); * У порівняннях. Вид [жінки] болісний, жовтий, тільки одні очі, чорні як терен, блищали якимсь божевільним світом(Панас Мирний, I,1949, 247); Усіма грудьми п'є [Давид], захлинаючись, терпке, як терен зеленуватий, осіннє степове повітря (Андрій Головко, II, 1957, 10). 3. Окрема колючка, шпичка такої або іншої колючої рослини. Заскалить собі дитина ногу Кілька раз на день, як ходить, Вийме терен та й гадки не має (Іван Франко, XIII, 1954, 455); З розбігу Сахно шубовснула в самісіньку гущу колючого чагаря. Десятки тернів вп'ялися в її тіло (Юрій Смолич, I, 1958, 90). Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 85. Коментарі (0) ТЕРЕ́Н, у, чол. 1. Місцевість, територія. Кожде місце довкола тих млинівок, найбільш улюблений терен наших забав, оглядали і обнишпорювали ми зовсім докладно (Іван Франко, III, 1950, 250); Цього ж дня в Криничках набирали добровольців до лав новостворюваного червоного полку, що мав завданням боротись з куркульськими бандами, нести внутрішню охорону на терені повіту (Олесь Гончар, II, 1959, 227); Карпати — одна з найдавніших слов'янських етнографічних територій. Тут живуть українці, словаки, поляки, чехи. Цей стародавній слов'янський терен здавна цікавив дослідників багатьох галузей наук (Народна творчість та етнографія, 3, 1961, 155). 2. перен., заст. Ґрунт, основа розвитку чого-небудь. Тут насувається питання: який був кінець сього письменства? Чи підготовило воно терен для нової народної літератури, чи перетворилося органічно в нові, вищі форми? (Іван Франко, XVI, 1955, 328).

"Словопедія"

УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія): ТЕРЕН Літературне слововживання: ТЕРЕН Орфографічний словник української мови: ТЕРЕН Орфографічний словник української мови: ТЕРЕН Словник синонімів: ТЕРЕН Українсько-російський словник: ТЕРЕН Фразеологічний словник української мови: ТЕРЕН

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ТЕ́РЕН, рну, ч.

1. Колючий кущ родини розових, що дає темно-сині їстівні плоди з терпким кисло-солодким присмаком. На одному косогорі розрослась густа-прегуста дереза, терен та шипшина, неначе тонке зелене руно (Н.-Лев., III, 1956, 127); Кущі терну й черемхи на схилах берега були вже вкриті білим цвітом, як памороззю (Панч, Ерік.., 1950, 45); Шипшина й терен при дорозі, а в далині — полки дубів(Др.-Хмара, Вибр., 1969, 63). ◊ Зарі́с (позароста́в) шлях те́рном (терна́ми); Заросли́ (позароста́ли) шляхи́ терна́ми — неможливо піти, поїхати куди-небудь. Заросли шляхи тернами На тую країну, Мабуть, я її навіки, Навіки покинув (Шевч., II, 1963, 213); Хочу я ридати — та не маю слів. Хочу в даль полинуть — терном шлях заріс (Рильський, І, 1960, 116); Сте́жка (дорі́жка і т. ін.) поросла́ те́рном див.пороста́ти; Шлях, усте́лений те́рном чий — про чий-небудь життєвий шлях, сповнений труднощів, страждань, горя й т. ін. Та ж, що коханням братернім Шлях мій, устелений терном, Легко б могла озарити, — Більше немає її… (Граб., І, 1959, 353). 2. збірн. Плоди цієї рослини. Чорний терен красувавсь з-під зеленого листу, а покоштував[покуштував], такий-то вже кислий прийшовся! (Вовчок, VI, 1956, 223); — Тату, завтра я з Левком думаю піти в ліс по терен. Я знаю, як ви любите квашену ягоду (Стельмах, II, 1962, 106); * У порівн.Вид [жінки] болісний, жовтий, тільки одні очі, чорні як терен, блищали якимсь божевільним світом(Мирний, І, 1949, 247); Усіма грудьми п’є [Давид], захлинаючись, терпке, як терен зеленуватий, осіннє степове повітря (Головко, II, 1957, 10). 3. Окрема колючка, шпичка такої або іншої колючої рослини. Заскалить собі дитина ногу Кілька раз на день, як ходить, Вийме терен та й гадки не має (Фр., XIII, 1954, 455); З розбігу Сахно шубовснула в самісіньку гущу колючого чагаря. Десятки тернів вп’ялися в її тіло (Смолич, І, 1958, 90). ТЕРЕ́Н, у, ч. 1. Місцевість, територія. Кожде місце довкола тих млинівок, найбільш улюблений терен наших забав, оглядали і обнишпорювали ми зовсім докладно (Фр., III, 1950, 250); Цього ж дня в Криничках набирали добровольців до лав новостворюваного червоного полку, що мав завданням боротись з куркульськими бандами, нести внутрішню охорону на терені повіту (Гончар, II, 1959, 227); Карпати — одна з найдавніших слов’янських етнографічних територій. Тут живуть українці, словаки, поляки, чехи. Цей стародавній слов’янський терен здавна цікавив дослідників багатьох галузей наук (Нар. тв. та етн., 3, 1961, 155). 2. перен., заст. Грунт, основа розвитку чого-небудь. Тут насувається питання: який був кінець сього письменства? Чи підготовило воно терен для нової народної літератури, чи перетворилося органічно в нові, вищі форми? (Фр., XVI, 1955, 328). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 85. Терен, рну, м. Раст. Prunus spinosa L. тернъ, терновникъ. Плаче козак: шляхи биті заросли тернами.Шевч. Блищали чорні як терен очі. Левиц. І. 133. Ум. Теренець, терено́к, тернок, терночок. Терен, рну, м. Тернъ (дерево и ягода), Primus insititia. Анн. 275. Терен, терен коло хати, та нікому обірвати. Н. п.

«Словники України on-line»

Те́рен – іменник чоловічого роду, істота

відмінок	 однина	 множина
називний	 Те́рен	 Те́рени
родовий	 Те́рена	 Те́ренів
давальний	 Те́ренові, Те́рену	 Те́ренам
знахідний	 Те́рена	 Те́ренів
орудний	 Те́реном	 Те́ренами
місцевий	 на/у Те́ренові, Те́рені	 на/у Те́ренах

кличний Те́рене Те́рени

Іноземні словники

ЯНДЕКС словари

терен Существительное m 1. бот. терн, терн; (о кустарнике) терновник 2. територия, поприще

Словари и энциклопедии на Академике

ТЕРЕН — или терн, терновник, колючее деревцо или куст Prunus spinosa, терник, бодлак? (караич, ошибочно) растет у нас в средней и южной полосе, плоды вроде слив, поменьше и круглые. Терновые иглы, остья. Терновая наливка или терновка. Терновище, терновые …

Толковый словарь Даля

терен — I т ерен рну, ч., бот. 1) Колючий кущ родини розових, що дає темно сині їстівні плоди з терпким кисло солодким присмаком. 2) збірн. Плоди цієї рослини. 3) Окрема колючка, шпичка такої або іншої колючої рослини. II тер ен у, ч. 1) Місцевість,… …

Український тлумачний словник

терен — (фр. terrain) 1. земјиште, почва, земја 2. вој. облик на земјиштето, особено со оглед на неговото влијание врз позицијата и движењето на трупите 3. фиг. подрачје на дејствување, поволни или неповолни услови за некоја работа 4. спорт. место каде… …

Macedonian dictionary

терен — същ. място, местност, почва, земя, площ, пространство, територия същ. база, позиция, основа, опора същ. игрище, спортна площадка, писта същ. район …

Български синонимен речник

Терен — іменник чоловічого роду, істота …