Грань
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:16, 30 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Грань, -ні, ж. 1) Межа, граница. Саме на грані росте дуб. Лебед. у. 2) Грань, боковая плоскость въ многогранникѣ. 3) Крупные горящіе уголья. Каменец. у. ЕЗ. V. 194. Гн. II. 17. 4) = Границя 2, Cetrario islandica L. Вх. Зн. 12. 5) Раст. Sticta. Шух. І. 22.
