Шрам
Зміст
Словник Грінченка
Шрам, -му, м. Рубецъ на тѣлѣ.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Тлумачний словник української мови
ШРАМ, у, чол. Слід на шкірі від зарубцьованої рани; рубець. Княгиня розуміє, що на Русі сталось те, чого раніше не бувало.. Хвалилися колись люди подвигами ратними й шрамами від ран, тепер хваляться добром своїм і достатками (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 54); Обличчя генерала добре й симпатичне. Через щоку й шию в нього глибокий шрам від шаблі (Юрій Яновський, I, 1958, 339); — Така русява дівчина? Невисока? — Невисока. А на шиї в неї шрам: колись іще, як денікінці були, — од нагайки (Андрій Головко, II, 1957, 8); Особливо вражали задовгуваті й важкі руки, на яких з обох боків червоніли страшні шрами від арештантських колодок (Іван Ле, Наливайко, 1957, 186); Вся спина в Кожушного завжди була в глибоких шрамах від собачих зубів (Олесь Донченко, VI, 1957, 202); Коли ненароком погляд [Сергія] дотикався правої руки, на котрій жовтів шрам від опіку, пальці самі стискувалися в кулаки, а в грудях туго перекочувався клубок (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 172); * Образно. Ні вир води, ні шелюгів буяння здичавіле шрамів землі загоїть не зуміли — кругом війни лишилися сліди... (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 215); * У порівняннях. Він був уже старий, але тільки зморшки, що, ніби шрами, перерізали його шию, та вицвілі від часу, на диво прозорі очі виказували його вік (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 111); // рідко. Подібний слід, що залишився на земній поверхні. На багатьох каменях є великі подряпини, які називають льодовиковими шрамами і штрихами. Вони утворилися від ударів каменів і тертя під час руху льодовика (Фізична географія, 1956, 117).
Ілюстрації
|
|
|
|
