Кладовище

Словник Грінченка

Кладовище, -ща, с. Кладбище. На шлях дивлюся та на поле, та на ворону на хресті, на кладовищі. Шевч. Опівночі дивиться йде з кладовища гурба мерців. ЗОЮР. II. 43. У коді сторінки дописуємо текст

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Тлумачник академічний словник

КЛА́ДОВИ́ЩЕ, а, сер. Місце для поховання померлих; цвинтар, гробовище (у 1 знач.). Любка повела батька на кладовище й показала йому могилу над Нимидорою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 257); Наступного дня поховали Вірцю на тихому сільському кладовищі (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 232); * У порівняннях. Незабаром частина виноградника виглядала як кладовище, вкрите могилками (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 220).

Ілюстрації