Доладно

Доладно, доладне, нар. Красиво, порядочно, разумно, хорошо, основательно. Чи то ж можно того назвати христіянином, хто не знає навіть доладне про життя й діла Христові? Дещо. 9. Отак буде доладній. НВолын. у.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ДОЛАДНО. Присл. до доладний. Все вбрання сиділо на маленькому старичку якось дуже доладно (Юрій Смолич, V, 1959, 550); — Я, здається, говорю не дуже доладно (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 411).

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ДОЛА́ДНО. Присл. до дола́дний. Все вбрання сиділо на маленькому старичку якось дуже доладно (Смолич, V, 1959, 550); — Я, здається, говорю не дуже доладно (Руд., Вітер.., 1958, 411).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 357. Дола́дно, дола́дне нар. Красиво, порядочно, разумно, хорошо, основательно. Чи то ж можно того назвати христіянином, хто не знає навіть доладне про життя й діла Христові? Дещо. 9. Отак буде доладній. Н. Вол. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 416.

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Дола́дно, дола́дне нар. Красиво, порядочно, разумно, хорошо, основательно. Чи то ж можно того назвати христіянином, хто не знає навіть доладне про життя й діла Христові? Дещо. 9. Отак буде доладній. Н. Вол. у.

«Словники України on-line»

дола́дно - прислівник ________________________________________ незмінювана словникова одиниця

Іноземні словники

ЯНДЕКС словари

доладно Наречие 1. складно; стройно доладне — нар. 2. толково; толком; путем

Словари и энциклопедии на Академике

• доладно — Присл. до доладний … Український тлумачний словник • 2 доладно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови • 3 доладне — присл. Те саме, що доладно … Український тлумачний словник • 4 обвивати — а/ю, а/єш, недок., обви/ти, обів ю/, обів є/ш і обвину/ти, ну/, не/ш, док., перех. 1) Обмотувати, обплітати, обкручувати собою. || Доладно облягати, обволікати (про одяг). || перен. Оточувати, розташовуючись, розміщуючись навколо чого небудь. ||… … Український тлумачний словник • 5 обгортати — а/ю, а/єш, недок., обгорну/ти, горну/, го/рнеш, док., перех. 1) чим, у що і без додатка. 2) тільки недок. Доладно, щільно облягати, обтягувати (про одяг, вбрання). || Те саме, що прикривати 1). 3) Те саме, що обіймати 1). 4) перен. Обступати,… … Український тлумачний словник • 6 складно — I Присл. до складний. || Доладно, добре, до речі. II Присл. до складний … Український тлумачний словник • 7 облягати — I = облягти (про одяг, взуття щільно прилягати до тіла з усіх боків), обтягувати, обтягати, обтягти, обтягнути, о(б)хоплювати, о(б)хопити, обіймати, обійняти; обтискати, обтискувати, обтиснути, обжимати, обжати (перев. про взуття); обвивати,… … Словник синонімів української мови