Дійка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:54, 16 грудня 2014; Магазій Анна (обговорення • внесок)
Дійка, -ки, ж. 1) Сосокъ у коровы. 2) = Дійниця. Як надоїла повну дійку, взяла з неї молока і позамазувала корт дійки. ХС. VII. 452.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ДІ́ЙКА, и, жін. Видовжена частина молочної залози на вимені у корови, кози та інших самок ссавців, з якої доять молоко. Іванові руки.. мнуть тепле овече вим'я, одтягають дійки, а по руках в нього тече молоко (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 324); Лошачі маленькі вустонька ніжно за дійку тягнуть і причмокують (Остап Вишня, I, 1956, 123). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 302.Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)