Грабина
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:15, 30 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Грабина, -ни, ж. 1) Грабъ, одно дерево. Грабина висока та листом широка. Чуб. V. 1024. Ой бери, синку, гострий топір та рубай грабину із кореня. Чуб. V. 710. 2) Соб. Грабовыя деревья. Ліс застилав гори й долини чистою старою дубиною та грабиною. Левиц. Пов. 99. Ум. Грабинонька. (Только къ 1-му значенію). У полі грабинонька тонка та висока. Чуб. V. 710.
