Овід

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:47, 12 грудня 2014; Марченко (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Овід, о́вода, м. Оводъ.

Ілюстрації

Овід 1.jpg Ovid.jpg Розвиток овідів.jpg Овід2.jpg

Медіа

[1]

Цікаві факти

Гастрофільоз — досить поширене хронічне захворювання коней, ослів і мулів, яке спричинюють личинки шлунково-кишкових, оводів ряду двокрилих (Diptera) з родини Gastrophilidae. Хвороба характеризується стоматитом, фарингітом, виразками на шкірі губ в осінній період, гастроентеритом, розладом акту дефекації і симптомами колік взимку та навесні. Паразитують на однокопитних шість найбільш поширених видів оводів: Gastrophilus intestinalis — великий шлунковий овід, довжиною до 16 мм, буро-жовтого кольору, голова більша грудей (рис. 81). Самка відкладає яйця (приклеює на волосини) на таких місцях тіла, де тварина зможе дістати їх губами чи зубами (передні кінцівки, плечі, боки). Личинки першого віку прикріплюються до слизової оболонки язика та глотки, а личинки другого та третього віків паразитують у шлунку.

Лікування

Щоб вигнати личинок оводів із шлунка і дванадцятипалої кишки однокопитних, використовують хлорофос з розрахунку 40 мг/кг (5 %-ним розчином зрошують 1 кг на тварину зернофуражу або сіна). Також всередину через зонд можна ввести тролен в дозі 90 мг/кг або мідофос — 48 мг/кг. Використовують також вільне групове випоювання 0,1 %-ного водного розчину хлорофосу або у формі лікувальних кормових гранул з 1 %-ним хлорофосом. Гранули готують із сухої трави з концкормами і згодовують одноразово дорослим тваринам у дозі 1—1,2 кг, молодняку — 0,5 кг. Личинок першого віку на слизовій оболонці ротової порожнини знищують 2 %-ним розчином хлорофосу методом зрошування у дозі 10—15 мл.

Джерела та література

http://uk.wikipedia.org/wiki/Овід

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

О́ВІД, овода, чол. Двокрила комаха, личинки якої паразитують в організмі різних тварин. Вівці, уражені личинками порожнистого овода, досить швидко худнуть (Профілактика захворювань.., 1955, 117); Вони [коні] паслися вкупі, однаково худі й мозолясті, з великими вавками на потертих спинах, і хитали головами, байдуже дивлячись на нас і одганяючи дурних оводів (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 491). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 611.

"Словопедія"

ОВІД (род. овода) энт.

овод

РУпедия Этимологический русскоязычный словарь

ОВОД 

род. п. -а, укр. овад, блр. овад, др.-русск. оводъ (Нестор, Жит. Феодос.; см. Соболевский, Лекции 81), русск.-цслав. овадъ, обадъ, болг. овад (Младенов 771), сербохорв. обад, овад, словен. obad, род. п. obada "овод", чеш., слвц. оvаd "овод", польск. оwаd "насекомое, гнус". Праслав. *оvаdъ или *obvadъ родственно лит. uodas, мн. uodai "комар", лтш. uods – то же, блр. вадзень, род. п. вадня "овод", далее сюда относят греч. "толкаю", "сотрясение", , (Гесихий), др.-инд. vadhati, кауз. vаdhауаti "бьет, поражает", авест. vadaуа- "отталкивать"; см. Маценауэр, LF 11, 334 и сл.; Зубатый, AfslPh 16, 407; Эндзелин, Donum Natal. Schrijnen 397 и сл.; М.–Э. 4, 413. С др. стороны, предполагают также *od-, связанное чередованием с *ed- "есть" (ср. еда, ем); см. В. Шульце, KZ 43, 41. Русск. написание овод произошло, возм., в условиях акающего произношения и его вовсе не обязательно объяснять влиянием слова вода. •• [Сближение слова оvаdъ с лат. tabanus "овод" как элементов "праевроп." субстрата у Махека (Еtуm. slovn., 346) едва ли приемлемо. Слав. слово можно также толковать как сложение *оv-odоs "едящий овцу" от *ovis "овца"; см. Трубачев, Слав. названия дом. животных, М., 1960, стр. 71. Любопытную nараллель к слав. *оvаdъ можно указать в хетт. awitis "лев"

Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ

ОВОД род. п. -а, укр. овад, блр. овад, др.-русск. оводъ (Нестор, Жит. Феодос.; см. Соболевский, Лекции 81), русск.-цслав. овадъ, обадъ, болг. овад (Младенов 771), сербохорв. обад, овад, словен. obad, род. п. obada "овод", чеш., слвц. оvаd "овод", польск. оwаd "насекомое, гнус". Праслав. *оvаdъ или *obvadъ родственно лит. uodas, мн. uodai "комар", лтш. uods – то же, блр. вадзень, род. п. вадня "овод", далее сюда относят греч. "толкаю", "сотрясение", , (Гесихий), др.-инд. vadhati, кауз. vаdhауаti "бьет, поражает", авест. vadaуа- "отталкивать"; см. Маценауэр, LF 11, 334 и сл.; Зубатый, AfslPh 16, 407; Эндзелин, Donum Natal. Schrijnen 397 и сл.; М.–Э. 4, 413. С др. стороны, предполагают также *od-, связанное чередованием с *ed- "есть" (ср. еда, ем); см. В. Шульце, KZ 43, 41. Русск. написание овод произошло, возм., в условиях акающего произношения и его вовсе не обязательно объяснять влиянием слова вода. •• [Сближение слова оvаdъ с лат. tabanus "овод" как элементов "праевроп." субстрата у Махека (Еtуm. slovn., 346) едва ли приемлемо. Слав. слово можно также толковать как сложение *оv-odоs "едящий овцу" от *ovis "овца"; см. Трубачев, Слав. названия дом. животных, М., 1960, стр. 71. Любопытную nараллель к слав. *оvаdъ можно указать в хетт. awitis "лев" < и.-е. *ou-edis "овцеед". См. Трубачев у Шеворошкина, "Этимология. 1964", М., 1965, стр. 157, сноска 30. – Т.

Іноземні словники

українська-англійська Словник

овiд gadfly

ЯНДЕКС словари

овід Существительное (род. овода) — , диал. оводень, -дня — диал. овод

Словари и энциклопедии на Академике

овід о́вода, ч. Двокрила комаха, личинки якої паразитують в організмі різних тварин.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.