Оружжя
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:21, 12 грудня 2014; Марченко (обговорення • внесок)
Ору́жжя, -жя, с. Оружіе. (Салдата) у мундир уберуть, оружжа дадуть. Рудан. І. 23. До оружжа: до хліба та до ножа. Ном. № 12278. Ум. Оруженько. Мет. 239.
Сучасні словники
ОРУ́ЖЖЯ, я, сер., розм., заст. Зброя. Єдиним оружжям Остановим була вода, і він од часу до часу обливав нею вовка, не допускаючи до себе (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 300); Розповів [парубок], що на всіх дорогах війська видимо-невидимо. Припас везуть і оружжя (Панас Кочура, Зол. грамота, 1960, 5).
Ілюстрації
