Махлювати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:32, 11 грудня 2014; Марченко (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Махлювати, -люю, -єш, гл. Обманывать, плутовать, мошенничать.

Сучасні словники

УКРЛІТ.ORG_Cловник

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

МАХЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., розм. Те саме, що шахраюва́ти. Інколи в їхньому [картярському] гурті враз спалахувала спірка. — .. Не махлюй, Горбач! (Збан., Єдина, 1959, 118).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 655. МАХЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., розм. Те саме, що шахраювати. Інколи в їхньому [картярському] гурті враз спалахувала спірка. — .. Не махлюй, Горбач! (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 118). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 655.

Махлювати - це ...

Махлювати-використовувати недобросовісними, брехливими, шахрайськими прийомом.

Походження слова

Походить від іменника шахрай, далі від жулить «різати», зв'язок. з болг. жуля «дряпаю, тру, обдираю», сербохорв. жулити «дерти», словенськ. žúliti «посилено терти, жувати», поряд з сербохорв. гулити «дерти». В рос. арго шахрай мало value. «учень злочинця»; «маленький гострий ніж»; останнє знач., ймовірно, є первинним.