Банка

Банка, -ки, ж. Гульденъ. Вх. Зн. 1) Велика банка. Десять гульденовъ. Шух. І. 85. Ум. Баночка.

Сучасні словники

УКРЛІТ.ORG_Cловник

СЛАВЕ́ТНИЙ, а, е.

1. Який має широку славу, популярність; знаменитий. Йому до вподоби було, що в їх у селі та живе такий великий чоловік, — от цілком так, як город там якийсь хвалиться іноді своїм славетним ученим чи що (Борис Грінченко, II, 1963, 248); Люди тихо гомоніли, з пошаною розглядаючи славетного полковника (Яків Качура, Вибр., 1953, 45); // Добре відомий багатьом, усім. Він конче мусить відвідати цей славетний заповідник (Іван Ле, Право.., 1957, 97); За моєї пам'яті вже не було славетної київської «конки» — незграбної споруди на колесах, що пересувалась по рейках, тягнена худющими шкапами... (Максим Рильський, Веч. розмови, 1962, 7); // Прославлений героїчними ділами, подвигами і т. ін. Хіба можна забути ті славетні тридцяті роки, роки індустріалізації країни (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 60); Не завадило б нікому — ні малому, ні старому — знати край славетний мій (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 170); // Пов'язаний з героїчними ділами, подвигами. Солдат пройшов славетну путь До краю і до дна. І знов пройде, коли пошлють, Коли гукне війна (Платон Воронько, Вел. світ, 1948, 6); // Який прославляє кого-небудь. Дивним візерунком багато слів пописано край нього [напису] про славу безіменного владаря, змальовано царя славетні вчинки (Леся Українка, I, 1952, 252).

2. розм. Гідний поваги, пошани. Всякому стало розумно [зрозуміло], який справді славетний та величний у своїй простоті той сільський мир, з которого Квітка вибрав свою Марусю (Словник Грінченка). Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 346.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

БАНКА 1, и, жін.

1. Скляна, металева і т. ін. посудина переважно циліндричної форми. У них знайдено.. по кілька скляних банок, у яких лежить якась пахуча біла й рожева мазь (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 445); // Бляшана коробка для консервів. Сажнєв великим кишеньковим ножем вигорнув у миску з банки консерви (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 79). ▲ Лейденська банка, фіз. — лабораторний прилад для нагромадження електрики. Великою подією в науці було винайдення так званої лейденської банки, цього першого конденсатора електричної енергії (Нариси розвитку прикладної електротехніки в СРСР., 1957, 9).

2. мед., звичайно мн. банки, нок. Невеликі грушовидні скляночки з потовщеними вінцями, що застосовуються для того, щоб викликати приплив крові на окремих ділянках тіла. Коли приступ минув, ми почали ставити банки (Микола Олійник, Чуєш.., 1959, 4); Відтяжним засобом, який діє на кровообіг, є банки (Загальний догляд за хворими, 1957, 142). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 100. Коментарі (0)

БАНКА 2, и, жін., мор., геол. Підвищення морського дна, мілина в морі. Часто вони [черепашки] налягають одна на одну і утворюють підводні підвищення — банки (Курс загальної геології, 1947, 172). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 100.

Банка=це...

Банка (англ. bank) — окремо розташоване підвищення морського дна, що різко вирізняється глибинами від навколишнього моря. У вузькому розумінні банка — це мілина у відкритому морі. Банки бувають піщані, кам'яні, коралові, ракушнякові. Завдяки незначним глибинам море в межах банки краще прогрівається і освітлюється сонячним промінням. Це сприяє інтенсивному розвиткові тут планктону, який є доброю поживою для риб. Скупчення риб у межах банки приваблює сюди риболовецькі флотилії. Банка — поперечна лавка для веслярів на шлюпці. Банка (склотара) — різновид склотари. Майонезна баночка Консервна банка — металевий контейнер для тривалого зберігання продуктів (зазвичай у вигляді циліндру). Лейденська банка (фізика) — лабораторний прилад для нагромадження електрики.