Бік

Бік, боку, м. 1) Бокъ, часть тѣла. Узявсь під боки та й думає, що пан. Посл. Тому козакові, що шабелька при бокові. Чуб. 2) Бокъ, сторона предмета, напр. сундука, лодки и пр. Вас. 150, 151; сторона. І по сей бік гора, і по той бік гора. Мет. 3.4. 3) Берегъ, сторона рѣки, озера. Ой плавали утенята по тім боці ставу. Мет. 83. Ти по тім боці, я по сім боці, — передайся до мене. Нп. По тім боці — моя доля, по сім боці — горе. Шевч. 4) Вилазити боком. Даромъ не проходить. Вилізуть тобі боком оці гроші. Полт. См. Боком. 5) У боці, у боку бути, зостатися. а) Остаться въ сторонѣ, непричастнымъ. Семен зостається у боці, а Іван одвічай за все. Зміев. у. б) Сойти на второй планъ. Що за город Ніжен, — вже й гарний! а ввійшла у Козелець, — так і в боку, а як у Київ, так і поготів. Г. Барв. 37. 6) На другий бік (видужав, поправився). Еще хуже (заболѣлъ, сдѣлалъ). Фр. Пр. 56. 7) І ні в той бік. Все равно, безразлично. Галиц. 8) Боками робити. Тяжело дышать. Фр. Пр. 55. 9) З боку го заїхав. Хитростью поддѣлъ. Фр. Пр. 55. Ум. Бочок, боченько, бочечок. На бочейках мат кований пояс. АД. І. 43. Сіделечко в головочки, стременочки у бочечки. АД. І. 138.

Сучасні словники

Бік, бо́ку, ч.

• Права або ліва частина тулуба від плеча до стегна. Тріщали кості, ребра, боки. Летіли зуби, пухли щоки (Котл., І, 1952, 236); Потомились вівчарки. Лягають і носять боками (Коцюб., II, 1955, 322); Він, видобувшись на ганок, став до людей так, щоб усім було видно бомби, що теліпаються в нього при боці (Гончар, Таврія.., 1957, 308).

• ◊ Бра́тися (взя́тися) в (під) бо́ки — обпиратися зігнутими в ліктях руками на стегна. І знову ліри заревли, І знов дівчата мов сороки, А парубки, узявшись в боки, Навприсідки пішли (Шевч., II, 1953, 77); Вила́зити (ви́лізти) бо́ком див. вила́зити; Під бо́ком — дуже близько, поруч. Ставок недалечка, під боком у комуни (Донч., І, 1956, 50); Полата́ти (нам’я́ти) бо́ки кому — побити кого-небудь. — То й не сіймо! — гукнула громада. — А хто почне орать, то ми полатаємо киями боки (Н.-Лев., II, 1956, 260); Ру́ки в бо́ки — взявшись у боки. "В мене жінка не така, — коцюбою б’ється…" Руки — в боки, гопака, аж земля сміється… (Сос., І, 1957, 368); То сим, то тим бо́ком — сяк-так, якось, абияк. То сим, то тим боком зиму перебудемо (Мирний, IV, 1955, 248).

• Яка-небудь сторона, стінка, площина предмета. І опинився Горщик золотий Між череп’яними Горшками, Щербатий і кривий, З розбитими боками (Гл., Вибр., 1957, 128); Між темною тінню голих верб біліла боками церковка (Мирний, II, 1954, 204); Він [човен] летів серед бризків і піни, скрегочучи, б’ючись боками об скелі (Коцюб., II, 1955, 300); * Образно. Життя вперше поверталося до неї своїм суворим боком (Мирний, III, 1954, 78).
• Місце, місцевість, що знаходиться не посередині, збоку чого-небудь. Ой заграй, заграй, синесеньке море, Та під тими байдаками. Що пливуть козаки.. Та на сей бік за нами (Шевч., І, 1951, 199); За станцією починався яр, по другий бік колії лежав степ (Панч, Синів.., 1959, 4).

• Напрямок або місцевість, що лежить у цьому напрямку. Кругом корчми слалося на всі боки рівне поле (Н.-Лев., II, 1956, 217); Недалеко була невеличка площа, відки розходилися вулиці на п’ять боків (Фр., VII, 1951, 241); Нестір.., розходившись, погрожував у бік панської економії. (Гончар, Таврія.., 1957, 12).

◊ На всі бо́ки, у сполуч. із сл. лаяти, славити, хвалити і т. ін. — дуже. Пістряка лаяв-лаяв [сотник] на всі боки (Кв.-Осн., II, 1956, 221); Славили мене на всі боки (Мирний, IV, 1955, 333); На всі чоти́ри бо́ки — уживається, коли проганяють або відпускають кого-небудь; куди хоч.

• перен. Одна із сторін явища, поняття. — Треба викривати підлоту буржуазних націоналістів, яку вони прикривають своїм брехливим базіканням. Але це один бік справи. Разом з тим треба привести до бойової готовності Червону Гвардію (Головко, II, 1957, 465).
• перен. Погляд, точка зору, розуміння. Це для мене мас значення з матеріального боку, бо… потрібні гроші (Коцюб., III, 1956,437).

• перен. Певний напрям, спрямування. Перебудування навчальної програми в бік більшої виробничої спеціалізації.

• Лінія спорідненості. Були, правда, дядьки та тітки з матернього боку (Мирний, IV, 1955, 293); Потомствені мартенівці! Діди їхні з батькового і материного боку ще в Кам’янському стояли біля пічок (Рудь, Гомін.., 1959, 97).

• мат. Кожна з площин геометричної фігури.

◊ Бу́ти на бо́ці кого, чиєму; Ста́ти (перейти́ і т. ін.) на бік кого, чий — бути, стати прибічником кого-небудь: поділяти думки, обстоювати інтереси, підтримувати когось. Юзбашева партія немов переважала, бо на її боці був мулла Асан (Коцюб., І, 1955, 394); В минулому він учитель, на війні здобув чин офіцера, але в дні падіння престолу перейшов разом із своїм батальйоном на бік революційних повсталих мас (Гончар, II, 1959, 168);

З бо́ку кого, чого, чийого: а) кого, чий. Се ж не був каприз з мого боку (Л. Укр., III, 1952, 702); б) від кого, від чого. Треба поставити справу так, щоб кожний пропагандист відчував постійний контроль і допомогу з боку партійних організацій (Рад. Укр., 27.VIII 1959, 1);

З одного́ бо́ку…, з дру́гого бо́ку…: а) уживається у знач. спол. хоч…, але… при зіставленні. Якось так біжить мені час.. З одного боку це добре, бо я таки скучаю за домом, а з другого й не дуже, бо робота йде мляво (Коцюб., III, 1956, 422); б) при переліку уживається у знач. і…, і…; по-перше…, по-друге… Пригодилось з одного боку держатися біблейського оповідання, а з другого — народних легенд (Мирний, V, 1955, 405); На чиєму бо́ці вла́да (си́ла, пра́во і т. ін.) — хто-небудь має владу, силу, право і т. ін. Сила, і батьківська влада, і житейський досвід — все на його боці (Гончар, Тройка, 1963, 165).

Бік, м.

1) Бокъ, часть тѣла. Узявсь під боки та й думає, що пан. Посл. Тому козакові, що шабелька при бокові. Чуб.

2) Бокъ, сторона предмета, напр. сундука, лодки и пр. Вас. 150, 151; сторона. І по сей бік гора, і по той бік гора. Мет. 34.

3) Берегъ, сторона рѣки, озера. Ой плавали утенята по тім боці ставу. Мет. 83. Ти по тім боці, я по сім боці, — передайся до мене. Н. п. По тім боці — моя доля, по сім боці — горе. Шевч.

4) Вилазити боком. Даромъ не проходить. Вилізуть тобі боком оці гроші. Полт. См. Боком.

5) У боці, у боку бути, зостатися. а) Остаться въ сторонѣ, непричастнымъ. Семен зостається у боці, а Іван одвічай за все. Зміев. у. б) Сойти на второй планъ. Що за город Ніжен, — вже й гарний! а ввійшла у Козелець, — так і в боку, а як у Київ, так і поготів. Г. Барв. 37.

6) На другий бік (видужав, поправився). Еще хуже (заболѣлъ, сдѣлалъ). Фр. Пр. 56.

7) І ні в той бік. Все равно, безразлично. Галиц.

8) Боками робити. Тяжело дышать. Фр. Пр. 55.

9) З боку го заїхав. Хитростью поддѣлъ. Фр. Пр. 55. Ум. Бочок, боченько, бочечок. На бочейках мат кований пояс. АД. І. 43. Сіделечко в головочки, стременочки у бочечки. АД. І. 138.

Бік, боку, чол.

• Права або ліва частина тулуба від плеча до стегна. Тріщали кості, ребра, боки, Летіли зуби, пухли щоки (Іван Котляревський, I, 1952, 236); Потомились вівчарки. Лягають і носять боками (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 322); Він, видобувшись на ганок, став до людей так, щоб усім було видно бомби, що теліпаються в нього при боці (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 308).

♦ Братися (взятися) в (під) боки — обпиратися зігнутими в ліктях руками на стегна. І знову ліри заревли, І знов дівчата мов сороки, А парубки, узявшись в боки, Навприсідки пішли (Тарас Шевченко, II, 1953, 77); Вилазити (вилізти) боком див. вилазити; Під боком — дуже близько, поруч. Ставок недалечко, під боком у комуни (Олесь Донченко, I, 1956, 50); Полатати (нам'яти) боки кому — побити кого-небудь. — То й не сіймо! — гукнула громада. — А хто почне орать, то ми полатаємо киями боки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 260); Руки в боки — взявшись у боки. «В мене жінка не така, — коцюбою б'ється...» Руки — в боки, гопака, аж земля сміється... (Володимир Сосюра, I, 1957, 368); То сим, то тим боком — сяк-так, якось, абияк. То сим, то тим боком зиму перебудемо (Панас Мирний, IV, 1955, 248).

• Яка-небудь сторона, стінка, площина предмета. І опинився Горщик золотий Між череп'яними Горшками, Щербатий і кривий, З розбитими боками (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 128); Між темною тінню голих верб біліла боками церковка (Панас Мирний, II, 1954, 204); Він [човен] летів серед бризків і піни, скрегочучи, б'ючись боками об скелі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 300); * Образно. Життя вперше поверталося до неї своїм суворим боком (Панас Мирний, III, 1954, 78).

• Місце, місцевість, що знаходиться не посередині, збоку чого-небудь. Ой заграй, заграй, синесеньке море, Та під тими байдаками, Що пливуть козаки.. Та на сей бік за нами (Тарас Шевченко, I, 1951, 199); За станцією починався яр, по другий бік колії лежав степ (Петро Панч, Синів.., 1959, 4).

• Напрямок або місцевість, що лежить у цьому напрямку. Кругом, корчми слалося на всі боки рівне поле (Нечуй-Левицький, II, 1956, 217); Недалеко була невеличка площа, відки розходилися вулиці на п'ять боків (Іван Франко, VII, 1951, 241); Нестір.., розходившись, погрожував у бік панської економії (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 12).

♦ На всі боки, у сполуч. із сл. лаяти, славити, хвалити і т. ін. — дуже. Пістряка лаяв-лаяв [сотник] на всі боки (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 221); Славили мене на всі боки (Панас Мирний, IV, 1955, 333); На всі чотири боки — уживається, коли проганяють або відпускають кого-небудь; куди хоч.

• перен. Одна із сторін явища, поняття. — Треба викривати підлоту буржуазних націоналістів, яку вони прикривають своїм брехливим базіканням. Але це один бік справи. Разом з тим треба привести до бойової готовності Червону Гвардію (Андрій Головко, II, 1957, 465).

• перен. Погляд, точка зору, розуміння. Це для мене має значення з матеріального боку, бо... потрібні гроші (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 437).

• перен. Певний напрям, спрямування. Перебудування навчальної програми в бік більшої виробничої спеціалізації.

• Лінія спорідненості. Були, правда, дядьки та тітки з матернього боку (Панас Мирний, IV, 1955, 293); Потомствені мартенівці! Діди їхні з батькового і материного боку ще в Кам'янському стояли біля пічок (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 97).

• мат. Кожна з площин геометричної фігури.

♦ Бути на боці кого, чиєму; Стати (перейти і т. ін.) на бік кого, чий — бути, стати прибічником кого-небудь; поділяти думки, обстоювати інтереси, підтримувати когось. Юзбашева партія немов переважала, бо на її боці був мулла Асан (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 394); В минулому він учитель, на війні здобув чин офіцера, але в дні падіння престолу перейшов разом із своїм батальйоном на бік революційних повсталих мас (Олесь Гончар, II, 1959, 168); З боку кого, чого, чийого: а) кого, чий. Се ж не був каприз з мого боку (Леся Українка, III, 1952, 702); б) від кого, від чого. Треба поставити справу так, щоб кожний пропагандист відчував постійний контроль і допомогу з боку партійних організацій (Радянська Україна, 27.VIII 1959, 1); З одного боку..., з другого боку...:

а) уживається у знач. спол. хоч..., але... при зіставленні. Якось так біжить мені час. З одного боку це добре, бо я таки скучаю за домом, а з другого й не дуже, бо робота йде мляво (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 422);

б) при переліку уживається у знач. і..., і...; по-перше..., по-друге... Приходилось з одного боку держатися біблейського оповідання, а з другого — народних легенд (Панас Мирний, V, 1955, 405); На чиєму боці влада (сила, право і т. ін.) — хто-небудь має владу, силу, право і т. ін. Сила, і батьківська влада, і житейський досвід — все на його боці (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 165).

Бік

• (аж) вхопи́тися / бра́тися за живі́т (за бо́ки́, в бо́ки). Дуже сміятися, реготати. — Та й поганий анекдот, коли ти сам за живіт вхопився (О. Донченко); — Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим, заразливим сміхом (Ю. Смолич); — А вражий запорожець аж за боки береться, регочучи (П. Куліш); Оце ось виступав він у клубі перед молоддю на .. вечорі, так вірите, всі аж за боки бралися (З газети); — Гукнув я конторських, а вони вже .. аж заливаються (біля стінгазети) капосні та в боки беруться (В. Кучер).

• (аж) за бо́ки хапа́тися / схопи́тися (від (з) ре́готу). Дуже сміятися; реготати. Владкове оповідання .. від початку до кінця викликало ненастанні вибухи сміху у всій компанії. Стефко аж за боки хапався (І. Франко); Якось зустрів він п’яного фельдфебеля Лаптєва з унтером Злинцевим… Підібравши на дорозі вуглик, Шевченко намалював їх на білій стіні найближчої хати такими схожими, що люди, проходячи вулицею, хапалися за боки з реготу'

(З. Тулуб); Він хотів збудити Соломію, але лиш глянув на неї, як схопився за боки від шаленого реготу (М. Коцюбинський).

• (аж) рва́ти боки́ (животи́) з чого, від чого і без додатка. 1. Дуже сміятися, реготати. Та й заведе якої-небудь такої чудної казки, що діти аж боки рвуть, регочуться (Дніпрова Чайка); Тепер сміялися всі: ..качалися, рвали боки, душилися (П. Загребельний); Люди рвали животи з потіхи, насідали з усіх боків, щоб подивитись на Петра (А. Хорунжий). 2. зі сл. сміючи́сь, рего́чучись і под. Знемагати, знесилюватися. Як скаже, як втне (Дунай) — боки рвеш сміючись (І. Муратов).

• боки́ зрива́ти. Нестримно, безугавно сміятися, реготати; надриватися від реготу. Ми, бувало, боки зриваємо, регочучись із тих Опанасових вигадок (І. Франко); Поліз і Прутик під стіл, шпортає щось руками коло писаря, а люди, слухаючи, як Ван бідкається, сміються по кутках, боки зривають (С. Ковалів).

• бра́тися / взя́тися фе́ртом в (по́під) бо́ки. Приймати позу самовдоволеного, виявляючи пиху, зазнайство і т. ін. Став я, хвертом (фертом) в боки взявся І до неї обізвався (Л. Глібов).

• бу́ти на бо́ці чиєму, кого. Стати прибічником кого-небудь, підтримувати когось в чомусь. Юзбашева партія немов переважала, бо на її боці був мулла Асан (М. Коцюбинський); Він знав на чиєму боці має бути (Ю. Мушкетик).

• два бо́ки одніє́ї меда́лі. Щось близьке, однакове, подібне. Курбас і Бучма, Бучма і Курбас — це два боки однієї медалі високореалістичного мистецтва, яке народжувалося тоді в театрі “Березіль” (З журналу).

з бо́ку кого, чийого. 1. Чий, кого. Се ж не був каприз з мого боку. Я вам кажу, я за свій хист боялась (Леся Українка); Це ж просто гріх з Вашого боку, що про себе ані словечка, начебто мене не обходить, як Вам та що з Вами (М. Коцюбинський). 2. Від когось, від чогось. І дід, зі свого боку казав: — Ти його (порубщика) й повчиш добре, ну, як треба на роботу, так і його хати не минеш (Г. Хоткевич); З боку Порфира нарікань не було (О. Гончар). 3. З чийогось погляду відносно чого-небудь. Ці політиканські утопії варті уваги з публіцистичного погляду, але з художнього боку вони зовсім нецікаві (Леся Українка); Не знаю, чи видрукують (“Fata morgana”), бо тема з цензурного боку дуже слизька (М. Коцюбинський).

• зворо́тний (і́нший, дру́гий і т. ін.) бік меда́лі. Протилежний вияв чого-небудь; протилежність. Кожен бере на себе те, що йому під силу, з щоденних клопотів має і копійку, і втіху. Але тут є й зворотний бік медалі: матеріальне може потіснити духовне (З газети); Весна видалась на рідкість дощовита. Це вселяє великі надії на багатий урожай, але є і зворотний бік медалі — дуже неприємний: наступають бур’яни (З газети). за́дня сторона́ меда́лі. Блискучість ідеї, а то навіть форми могли захоплювати до ентузіазму й фанатизму, і багато треба було сторонніх критичних впливів, щоб хоч сяк-так показати й задню сторону медалі (Г. Хоткевич).

• з усі́х бокі́в. Повністю, всебічно, враховуючи всі моменти. — Тут гарячки, товариство, пороти нічого. Треба з усіх боків обміркувати (А. Головко); — Ми мусимо розглянути це питання з усіх боків, позитивних і негативних (В. Собко).

• іди́ (собі́) на всі чоти́ри ві́три (на чоти́ри бо́ки), лайл. Уживається для вираження злості, обурення, незадоволення, роздратування з приводу чогось, небажання бачити кого-небудь. (Карпо:) Що Домаха! Домаха — пустяк! (Мар’я:) Еге! Добрий пустяк — стілько (стільки) літ у його жила! Мало чого не буває! Звичайне, в кавалерійськім стані… (Карпо:) Так що з того, що жила! А оженився — на чорта ж вона йому? Іди, голубонько, на всі чотири вітри! (Олена Пчілка); Старшина пильно глянув на них (Гната та Олександру). — А йдіть ви собі на всі чотири вітри, бо, їй же богу, битиму! — крикнув він (М. Коцюбинський).

• ки́датися на всі бо́ки. Діяти непослідовно, роблячи одночасно кілька справ і не завершуючи жодної. Він (Романчук) щиро бажає добра своєму краю, але не знає за що ухопитись і на яку ступить, через те кидається на всі боки (Леся Українка).

• крути́ти (верті́ти) на всі бо́ки. Довго роздумувати, міркувати над чим-небудь, змінюючи щось. Довго роздумував Антон, крутив на всі боки, поки прилаштував деталь на місце (З усн. мови). крути́ти, верті́ти на всі бо́ки. Увесь вечір складав розклад лекцій, крутив, вертів на всі боки — нічого не виходе (виходить) (С. Васильченко).

• лиза́ти (язико́м) два боки́, ірон., зневажл. Служити одночасно двом протилежним сторонам, групам, ворогуючим особам і т. ін.; підтримувати протилежні погляди. — А-а,— ревів на нього Інокентій.— Смиренний. Язиком два боки лижеш? І ти пощезнеш! Пощезнеш! (Григорій Тютюнник).

• на бо́ці чиєму, кого, перев. зі сл. бу́ти. Підтримувати когось в чомусь, поділяти чиїсь думки, дії. Юзбашева партія немов переважала, бо на її боці був мулла Асан (М. Коцюбинський); Він знав, на чиєму боці має бути. Але йому було шкода Тищенка, хотів порятувати його й не знав як (Ю. Мушкетик).

• на всі бо́ки. 1. зі сл. ла́яти, сла́вити, хвали́ти і т. ін. Дуже сильно, всіляко. Її (Хіврю) лаяли на всі боки й другими способами допікали (Грицько Григоренко); Підставні хваленики за плату од купців вихвалюють коні на всі боки і запевняють панків, що коні добрі (І. Нечуй-Левицький); Горпина Іванівна, святково вдягаючись, як і личить молодій тещі, на всі боки чистила слабохарактерного чоловіка (Ю. Збанацький). 2. Повністю, цілком. Меткий, повороткий (Максим) — на всі боки москаль! (Панас Мирний); Недобра вона (Параска), кажуть, у його; ворочає ним (Йосипом) на всі боки (Панас Мирний). 3. Навкруги, усім підряд. — Хто? кого не пустить?.. кажіть-бо толком! — кидав він питання на всі боки (М. Коцюбинський).

• на всі боки́ присту́пний, жарт. Такий, що всього доб’ється; спритний меткий і т. ін. Жвавий, на всі боки приступний, він надумався поширити свої комерційні справи виданням… книжок (С. Васильченко).

• на (всі) чоти́ри бо́ки (сто́рони). 1. перев. зі сл. іти, відпуска́ти і под. Куди завгодно, будь-куди. Люди такого типу .. ощетинюються, кричать: “Я тут хазяїн! Я відповідаю!” — і тоді краще з ними не говорити, а зодягай шапку та йди собі на чотири боки (Григорій Тютюнник); Сильно доводилось битись, а потім розбігтися на всі чотири боки, коли до німців підмога стане… (Ю. Яновський); Сніданок закінчено, зараз Васько помиє посуд і може майнути на всі чотири сторони (М. Зарудний). 2. Уживається, коли проганяють або відпускають кого-небудь з невдоволенням, обуренням і т. ін.; геть звідси куди завгодно. — Штраф уже маєш — не покаявся. На всі чотири сторони! Митро похнюпився, але ще не вірить (А. Головко); — Йди собі до бісової матері на всі чотири сторони (М. Далекий). 3. В різних місцях, навкруги. Місто займається одразу. Пожежа схоплюється на чотири боки (І. Нечуй-Левицький); — Козаки встигли огородитися возами, серед табору га

• нагрі́ти боки́ кому, зневажл. Побити когось. — Сьому вже треба так боки нагріти, щоб не діждав більш рясту топтати! (П. Куліш).

• нам’я́ти / намина́ти бо́ки кому. 1. Побити, покарати кого-небудь за щось. — Чекай! Я Вікторові розкажу, як ти воркуєш отут біля дівчини. Він тобі намне боки (П. Автомонов); — Мабуть, така вже доля філософів, бо й Сократова жінка не раз наминала йому боки (І. Нечуй-Левицький). 2. Завдати поразки кому-небудь, перемагати ворога в бою, на війні. — Старієте, Антоне Андрійовичу,— зауважила Уляна Григорівна,.. — Нічого не вдієш, матінко; вважай, за половину шостого десятка перевалило. Але ми ще повоюємо, матінко. Ще намнемо туркові боки (С. Добровольський).

• облама́ти / обла́мувати ре́бра (боки́) кому. 1. чим і без додатка. Дуже побити, покалічити кого-небудь чимсь. обломи́ти ре́бра. — От вишлемо завтра наймитів, а дядьки їм дрючками обломлять ребра. Тоді не буде жнив ні у вас, ні у нас (М. Стельмах). 2. Змусити когось припинити свою діяльність, мовчати; покарати, приборкати когось. — Нахваляються (мужики), ласкавий пане,— що ніяк на ваше не вийде, кажуть, до сенату і самого царя будуть добиватися, і таки будуть, коли декому не обламати ребра (М. Стельмах). 3. Завдати комусь неприємностей. Як же спокійному бути? У Галичі тепер буря схватиться, нам боки обламає (А. Хижняк).

• облата́ти боки́ кому, зневажл. 1. чим і без додатка. Побити когось. Мене виганяють, києм боки облатають (Сл. Б. Грінченка). 2. Суворими заходами перешкодити кому-небудь робити щось, припинити чиї-небудь дії, вчинки; дати відсіч комусь. Сидоров мовив твердо: — Любителям веселенького життя треба одразу облатати боки (З газети).

• обле́жувати боки́, зневажл. Нічого не робити, ледарювати. (Тетяна:) Де вже воно буде робити, коли в нього тільки й думки, щоб їсти-пити та боки облежувати! (Я. Мамонтов).

• оди́н бік меда́лі. Частина або половина якоїсь справи. Вивчення попиту — тільки один бік медалі. Торгівля намагається також активно формувати його (З газети).

• перевчи́тися на оди́н бік. Здобувши освіту, стати зарозумілим, пихатим і т. ін. або, незважаючи на освіту, не мати належного культурного рівня. Вона часто нарікала матері на Грицька, казала, що він перевчився на один бік, так що навіть не хоче їй вклонятися (С. Васильченко); Заморочений і спантеличений батько писав: “Чи ти там на один бік перевчився, чи що з тобою? Зараз же напиши толком, бо мама плаче!..” (С. Олійник).

• перетяга́ти (перетя́гувати) / перетягти́ (перетягну́ти) на сто́рону (на бік) кого, чию (чий). Робити кого-небудь чиїмсь прибічником, прихильником і т. ін. Погляди на книжки, фільми — це пусте! Ні, й це не пусте… Тут вона поволі перетягувала його на свій бік, аж поки не перетягнула зовсім (Ю. Мушкетик); Жила у діда .. Я надіюсь перетягти знов на його сторону дядину (Леся Українка); — Затягати по судах він (пан) зможе. Зуміє дістати брехливих свідків, суддів перетягнути на свій бік (М. Стельмах). перева́жити на бік. У моїй школі вони (учні) були чотири години, а дома цілих двадцять. І я не всіх міг переважити на свій бік (В. Кучер).

• перехва́лювати / перехвали́ти на оди́н бік. Псувати кого-небудь надмірною похвалою. Усі тітки, дядини .. пестили Настусю, мазали її та хвалили, аж перехвалювали на один бік (І. Нечуй-Левицький); (Іван:) Та ну-бо вже, не хваліть, а то перехвалите на один бік! (М. Кропивницький).

• поверну́ти но́са в той (цей, інший) бік. Різко змінити попередні погляди, переконання і т. ін. Одразу носи повернули в той бік. Взимку за Радянську владу розпиналися, а насправді, видно, тільки й ждали, доки ліси листям вкриються (О. Гончар).

• полата́ти / лата́ти бо́ки (рідко ре́бра). 1. Сильно побити кого-небудь. — Козацтво тепер стоятиме усі в одно; полатають нам боки, та з тим і додому вернемось (П. Куліш); — Як побачу тебе ще раз коло Василини, то так полатаю тобі ребра оцими кулаками, що ти й додому не дійдеш (І. Нечуй-Левицький). 2. перен. Карати когось. Тепер мені погуляти, заки мені споки. Та й заки мі лиха доля не латає боки (Коломийки).

• пом’я́ти / м’я́ти боки́ (ре́бра) кому. 1. Завдати комусь ударів; побити когось. (Бурлака (за лаштунками співає):) “Ой не йди туди, превражий сину, Де голота п’є!” Еге, іменно — не йди! Мабуть, старшина догадався, що не прийшов на весілля, бо пом’яв би (Бурлака йому) боки (І. Карпенко-Карий); — Може, ти мене заведеш у такий двір, що й коляки скуштую.— Та в такий же то й думка завести,— жартує Чіпка, — бо однак ніхто тобі боків не мне… (Панас Мирний). попом’я́ти боки́ (тривалий час). — Та постійте, постійте трохи. Буде й вам (піщанам) те, що ведмедівцям! Попомнуть і вам боки, як подільцям!.. (Панас Мирний). 2. Перемогти противника в бою, в боротьбі, у змаганні і т. ін.; завдати поразки комусь. Мов із гранітних глибин козацької Хортиці, виходить на безголов’я ворогам богатир Влас Харитонович (герой роману Я. Баша), що самому Піддубному колись м’яв ребра (З газети).

• става́ти (перехо́дити) на сто́рону (на бік) кого, чого, на чию (на чий). Поділяти чиїсь думки, одстоювати інтереси, підтримувати когось, бути чиїмсь прибічником. Здавалося їй, що її прихильники відцурались від неї й переходять на сторону її мужа (Л. Мартович); У родинних суперечках син завжди ставав на материн бік (З усн. мови).

• тря́сця йому́ (їй, тобі́, вам, їм) в печінки́ (в печі́нку, в пуп, в бік і т. ін.), лайл. Уживається для висловлювання недоброго побажання кому-небудь або як вияв невдоволення, гніву, досади і т. ін. з якогось приводу. Першою почула (Дорошенчиха) і про ці океанські (атомні) випроби.— Що вони роблять, трясця їм у печінки! (О. Гончар). — Застряли! І тут, трясця б йому в печінку, застряли! Тепер нічого і думати, щоб вкластися в намічений графік (І. Головченко і О. Мусієнко); — Виродок! Виродок! — ледве повертаючи язик у роті, мовив Загнибіда.— Трясця тобі в пуп! — гукнув, червоніючи, як буряк, Колісник (Панас Мирний); тря́сця тобі́! — Трясця тобі! — не видержала Пріська і гукнула на всю хату (Панас Мирний).

Ілюстрації

Див. також

• Бік, cторона
• По той бік темряви. Вперше на Донбасі
• Бік (місто)
• Зворотний бік Місяця

Зворотний бік Місяця — частина місячної поверхні, яку ми не бачимо з Землі.

• Видимий бік Місяця

Видимий бік Місяця — місячна півкуля, яка постійно повернена до Землі і її видно на небосхилі, у той час як інша (зворотня) півкуля залишається невидимою стороною. Із Землі можна побачити лише одну половину Місяця, оскільки час його оберту довкола своєї осі збігається з часом проходження орбіти довкола Землі.

• 200 ТЕРОРИСТІВ ЇДУТЬ У БІК ЩАСТЯ