Валка

Валка, -ки, ж. Обозъ. Прийшов же син Гавриленко а до чумаків до валки. Рудч. Чп. 32. Кононенків чесний поїзд валкою несеться. Мкр. Н. 22. Ум. Валочка.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Окрема група підвід з вантажем, що перевозиться кудись. Оце ж тута зупинялась чумацька валка кожного разу (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 138); Один з чоловіків — статечний, видати, старший у валці — оглянув усі вози — навіть лантухи перелічив і рушати знак подав (Андрій Головко, I, 1957, 306); Допоміжна частина для перевезень у війську; обоз. І за мить Понеслась гарматна валка. Тільки вулиця гриміла (Платон Воронько, Три покоління, 1950, 19).

Офіційний сайт Української мови

Синонiмі до слова ВАЛКА :(людей) ватага, (возів) цуґ, шнур, р. ходка, (їздців) кавалькада, (верблюдів) караван.

Тлумачний словник української мови

1) Окрема група підвід з вантажем, що перевозиться кудись. 2) Група людей, підвід, машин і т. ін., які рухаються одне за одним або стоять в одному ряду. || Група людей, які разом ідуть кудись.

Ілюстрації