Чиншовик
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:54, 10 грудня 2014; Rasim97 (обговорення • внесок)
Зміст
Словник Грінченка
Чиншовик, -ка, м. Платящій чиншъ, состоящій на чиншевомъ положеніи.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник української мови
ЧИНШОВИ́К, а, чол., іст. Орендатор, який платив чинш власникові землі. То був ґрунт одного шляхтича-чиншовика, Івана Михалчевського (Нечуй-Левицький, II, 1956, 125); Ці «шляхтичі» звичайно були «чиншовиками», тобто засівали землю, виплачуючи за неї поміщикові щорічну плату — «чинш» (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 65).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Іван Карпенко-Карий "Мартин Боруля"
