Комета
Коме́та, -ти, ж. Комета. Є зорі, що звуться кометами, або мітлами чи віхами. Ком. І. 50. [[Категорія:Ко]
Сучасні словники
мале тіло Сонячної системи, яке обертається навколо Сонця і має так звану кому (атмосферу) і/або хвіст. Кома і хвіст комети — це наслідки випаровування ядра комети під дією сонячного випромінювання
"Публічний електронний словник"
Небесне тіло, що має яскраве ядро й туманну оболонку, від якої тягнеться довга смуга світла, що нагадує хвіст. Крім зір, на небі спостерігаються хвостаті тіла — комети (Курс заг. геол., 1947, 14).
небесне тіло, що має яскраве ядро й туманну оболонку, від якої тягнеться довга смуга світла, що нагадує хвіст; здавна вважають, що комети віщують нещастя; про це читаємо в літописах, зокрема в Іпатіївському під 1265 p.: «Явися звізда на востоці хвостатая, образом страшним, іспущающе од себе лучі великі. От видіння же сея звізди страх обья вся чоловіки і ужасть. Хитреці же, смотрівше, тако рекоша: Мятеж велик будет в земли. Бог спасе Своєю Волею, і не бисть ничтоже». Он бачите: над Чигрином Мітла простяглася (Т. Шевченко).
небесне тіло, що має яскраве ядро і туманну оболонку, від якої тягнеться довга смуга світла, що нагадує хвіст; віха, зірка з мітлою, мітла, хвостата зірка.
"Академічний тлумачний словник (1970—1980)"
Небесне тіло, що має яскраве ядро й туманну оболонку, від якої тягнеться довга смуга світла, що нагадує хвіст. Крім зір, на небі спостерігаються хвостаті тіла — комети (Курс загальної геології, 1947, 14)
Ілюстрації
|
|
|
|
|
