Грибочок
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:16, 9 грудня 2014; Марченко (обговорення • внесок)
Грибочок, -чка, м. Ум. отъ гриб.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР.
Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 165. ГРИБО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до грибо́к 1. — Ми зараз в ліс підем, сьогодні на сніданок грибочків наберем (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 80).
