Мрево
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:13, 9 грудня 2014; Марченко (обговорення • внесок)
Мре́во, -ва, с. = Марево. Та то ще, гляди, мрево. Ном. № 3058.
МРЕ́ВО, а, с., діал. Марево. Ти [Карелія] стоїш мені в очах лісовим озерним мревом (Гонч., Вибр., 1959, 263).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР.
Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 815.
МРЕ́ВО, а, сер., діал. Марево. Ти [Карелія] стоїш мені в очах лісовим озерним мревом (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 263). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 815.
мре́во іменник середнього роду
