Хирний
Хирний, -а, -е. = хирявість, = хирлявість1) Болѣзненный, безсильный. Чоловік хирний. Черк. у. Та там дівча замліле, більш хирне, ніж здорове. Черниг. г. До твоїх ніг мої руки хирні простягаю. К. МБ. XI. 149. 2) Ничтожный, плохой, скверный. Мовчи, хирний! Ном. № 13094. Десь вража мати підкусила, щоб хирний тут ти не сидів. Котл. Ен. І. 32. Ляж, хирний, та й мовчи, а з паном не рівняйсь! Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 83).
Зміст
Сучасні словники
3) Слабый, едва заметный. З комина сотався вгору хирлявий димок, мабуть, господиня готувала на обід (Євген Гуцало, З горіха.., 1967, 49).
4) Хилый, чахлый. Хіба ж ви не знаєте, що на мужицьких ужитках хирляві та кволі вимирають, наче мухи восени (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 381);
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 60.
