Аляр

А́ляр, -ру, м. Крикъ, шумъ. В хоромах аляр і огні. Щог. В. 146.

Зміст [сховати] 1 Сучасні словники 1.1 Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) 1.2 "Словопедія" 1.3 УКРЛІТ.ORG_Cловник 1.4 СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO 2 Іноземні словники 2.1 українська-англійська Словник Сучасні словники[ред.] Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) [ред.] А́ЛЯР, у, чол., діал. Шум, крик. В хоромах аляр і огні (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 199). "Словопедія" [ред.] а́ляр іменник чоловічого роду шум діал. УКРЛІТ.ORG_Cловник[ред.] А́ЛЯР, у, ч., діал. Шум, крик. В хоромах аляр і огні (Щог., Поезії, 1958, 199).

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO[ред.] А́ляр, -ру, м. Крикъ, шумъ. В хоромах аляр і огні. Щог. В. 146. Іноземні словники[ред.] українська-англійська Словник[ред.] We don't have translation of given word