Линь

Линь, (ня? м.). Раст. Artemisia campestris. Лв. 97.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЛИНЬ, і, жін., поет. Дія за значенням линути. Хлоп'ячий гамір, вітру тепла линь, Багряний цвіт вечірньої зірниці.. Це все влилося казкою у спокій (Андрій Малишко, Книга.., 1954, 79); І дайте плавність, дайте зграйність І ніжну линь його пісень Моїм пісням (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 5).

Орфографічний словник української мови

линь іменник жіночого роду від: ли́нути поет.