Мізкування

Словник Грінченка

Мізкува́ння, -ня, с. Размышленіе. К. ЧР. 237.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках:

Словник української мови

МІЗКУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. мізкува́ти. От простий, невчений чоловік [дядько], з доморощеним розумом, а як він міркує!.. Але на вище мізкування — вибачайте (Коцюб., І, 1955, 466); Вони, попихкуючи цигарками, в пасмах сизого диму приглядалися до навіяних спогадів, що викликали асоціації, а ті породжували нові картини мізкування (Досв., Вибр., 1959, 359).

Ілюстрації