Нить

Нить, -ті, ж. 1) Нитки. Купіть ту нить, ... а тоді найміть рибалок, хай з тії ниті та вив’яжуть невід. Мнж. 24. 2) мн. Нити. Часть ткацкаго станка, сквозь которую проходитъ основа. Тобі, мати, нити й бердечко, мені давай полотенечко. Мет. 212.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

НИТЬ, і, жін., поет. Те саме, що нитка. Гурій Адріянович і Опара рушили з місця і йшли так повільно, неначе назад їх тягла невидима нить, а вони пересилювали її (Іван Сенченко, На Бат. горі, 1960, 43); * Образно. Воли йдуть один за одним, низько похнюпивши голову, і довгі ниті липкої слини звисають з їхніх губ до землі (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 28); Єдина Україна в світі. Єдиний наш народ. До згоди чудесні нас єднають ниті — ідеї правди і свободи (Павло Тичина, Комунізму далі.., 1961, 39).

Літературне слововживання

-І, ор. -ттю. Вживається паралельно з нитка, але переважно в переносному значенні. Чекання безмірне і серця стискання незмінні. Прискорений клопіт, як нить невловимих думок (Л.Первомайський); Осінь., напина прозорі ниті на поорані лани (М.Рудь).

Орфографічний словник української мови

Іменник жіночого роду Нитка Поет.

Словник синонімів

(невидима) П. зв'язок, контакт; (думок) послідовність, напрямок, біг; ФР. лінія, шнур, лінійка <н. по нитці>; ниточка; пор. ШВОРКА.

Фразеологічний словник української мови

Аріа́днина (провідна́) ни́тка, книжн. Те, що дає правильний напрямок, допомагає знайти правильний вихід з якоїсь ситуації. Система — це аріаднина нитка ботаніки, без якої ботанічна наука перетворюється на хаос (Наука і культура..); Я вже трохи стратила провідну нитку серед лабіринту різних “консолідацій” і не знаю, що мені про них думати (Леся Українка); Що ж тут найголовніше, де провідна нитка виховання людяності? Головне, на мій погляд,— в культурі людських бажань (В. Сухомлинський).

Бі́лими нитка́ми ши́тий. Невміло, погано замаскований, виконаний і т. ін. — Провокація,— сказав нарешті після довгої мовчанки Радивон.— Все шите білими нитками. Замітка в газету писана з чужого голосу. Заруба не винен (В. Кучер); — Дорогою Війт мовчав. Уявляв, як зустріне його Олена. Обмірковував свої слова: яка причина привела його до неї так пізно. Та все було якесь надумане, білими нитками шите (Ю. Хорунжий). бі́лими нитка́ми ши́то. Припустім. Але де ж психологічна підготовка? Нісенітниця. Глупота! Білими нитками шито (М. Хвильовий).

Взя́ти на живу́ ни́тку. Тимчасово, нашвидку, неміцно закріпити що-небудь так, щоб легко можна було зняти, розплутати і т. ін. Поклав (Павло) на обидва борти гвинтівку, до неї прив’язав плащ-палатку і міцно прикрутив її до корми ..— Лягай, інженере, відпочивай. Тільки пришвартуй її міцніше, щоб не одірвалася. Я на живу нитку взяв, щоб показати тобі конструкцію (В. Кучер).

Ви́тягтися (ви́тягнутися) у ни́тку. Докласти всіх зусиль, щоб зробити щось незвичайне, майже неможливе. — Як так, то й так! — бадьоро відповів Котик.— Даю слово: сам у нитку витягнуся, а Сокиринці підтягну! (Л. Гроха).

До (оста́нньої) ни́тки. 1. зі сл. промо́кнути; мо́крий, промо́клий і т. ін. Наскрізь, повністю, зовсім. Там така сльота, що годі добитися до станції на простім возі, промокнеш до нитки (Л. Мартович); Джмелик, весь мокрий до нитки, шмигнув під воза (Григорій Тютюнник); — По обіді, коли ми вже встигли накататися на човнах.., намокнути до останньої нитки під раптовим дощем, почали з’їжджатися гості (П. Панч). до оста́нньої ни́точки. Заскреготавши буферами, відійшов поїзд, а жінки все гибіли під дощем, промокли до останньої ниточки (А. Хижняк). 2. перев. зі сл. обібра́ти, обде́рти, пропи́ти і т. ін. Повністю все, до останнього. — Ти — приятель? Май якесь лице, боярине? Ти ж обдирав нас до нитки. Бреши, але знай міру (М. Івасюк); Пишнотіла Катерина .. оббирала клієнтів до нитки, звабливо при цьому всміхаючись (М. Слабошпицький); Мадюдя цього разу грав (у доміно) неуважно: як генерал не смикав бровами, програлись до нитки

З ми́ру по ни́тці, зі сл. збира́ти, допомогти́, ви́йти і т. ін. Завдяки багатьом людям; потроху, помалу. Воно годило б ся (годилося б) запомогти, бо ситий голодному не вірить, як кажуть, з миру по нитці (М. Коцюбинський); Книжечка вийшла за принципом “з миру по нитці” (В. Большак); З миру по нитці збирали Семеренко і Кошель лабораторію (З газети).

На живу́ ни́тку. 1. зі сл. зши́ти, змета́ти, стягну́ти і под. Як-небудь, аби було з’єднане докупи, щоб не розпалося. — Сукня пообвисала й теліпається, неначе на кілку,— подумала Балабушиха, й вона вийшла з зали, вбігла в кабінет, розпорола підпійку в сукні, підмостила вати, зашила на живу нитку й знов наділа (І. Нечуй-Левицький); А при тім .. виникають ріжні (різні) проекти про те, щоб зовсім розібрати сю велику, але слабосилу, на живу нитку зшиту державу (Польщу) (М. Грушевський). 2. Нашвидку; приблизно, неточно. Ось давайте грубо, на живу нитку, прикинемо, що нам дасть гектар баклажанів (М. Стельмах); — Тільки ж врахуйте, Павле Івановичу, в мене все на живу нитку, планшетів не буде — самі робочі начерки і розрахунки — як зміг (В. Гужва).

Нема́ (нема́є, не було́, не залиши́лося і т. ін.) (ні (і)) ни́тки сухо́ї (рубця́ сухо́го) на кому. Хто-небудь наскрізь промок. Лихо та й годі нашій Марусі! Нитки сухої на ній нема, а нігде (ніде) обсушитись (Г. Квітка-Основ’яненко); На ньому вже не було сухої нитки,.. ниючі плечі опали, розкисла шапка припала до чола й затуляла очі (А. Хорунжий); Поки Антон переніс через ріку свою дружину, на ній не залишилося й сухого рубця (С. Чорнобривець).

Ни́тка увірва́лася (урва́лася, обірва́лася) чия, кому і без додатка. Настав кінець чому-небудь; нема того, що було. Вічно терпіти… та всьому є край; Не дігнати літ, як пташиних зграй; Не вернуть надій, хоч кладись — вмирай… Нитка прядена увірвалася (П. Грабовський). ни́точка обірва́лася. Карпо Джмелик із Северином зсаджували на гарбу віялку.— Що ж ти робиш? — підійшов до нього Тетеря.— Це колгоспне майно, а не твоє.— Тепер усе наше .. Твоя вже ниточка обірвалася (Григорій Тютюнник).

Обде́рти (обідра́ти) / обдира́ти до ни́тки (до ни́точки) кого і без додатка. Позбавити майна, засобів існування тощо; обібрати, пограбувати когось. — Ви, захисник народу, .. обдерли народ до нитки, кинули на голодну смерть (Л. Смілянський). обде́рти до ни́тки, до ша́га. (Юда:) А я ж обдерти дався до нитки, до шага — і що ж я мав?.. (Леся Українка).

Пійма́ти ни́тку (нитки́) чого. Встановити зв’язок, послідовність, виявити основне в чому-небудь. Перекинув (Чижик) одно (діло), перевернув друге, заглянув у третє, в п’яте, в десяте — натрапив слід, піймав нитку (Панас Мирний).

Програва́тись / програ́тись до ни́тки. Втрачати повністю що-небудь, зазнаючи поразки в азартних іграх. Мадюдя цього разу грав неуважно: як генерал не смикав бровами, програлись до нитки. Генерал і кричав на Мадюдю, і жбурляв на стіл доміно — того наче обмарило (А. Дімаров).

Прохо́дити черво́ною ни́ткою (стрі́чкою), книжн. Бути основним, провідним у чому-небудь, наскрізь пронизувати щось. Червоною ниткою через усю книгу проходить заклик до збереження нашої планети від екологічної кризи (З журналу);Червоною ниткою на засіданні проходила думка: достаток на прилавках, .. якісне і швидке побутове обслуговування — питання політичне (З газети); Тема Батьківщини червоною стрічкою проходить крізь усі твори (художньої виставки) (З газети). виступа́ти черво́ною ни́ткою. Часом у неї (О. Кобилянської) тенденція надто виступає червоною ниткою і разить очі, мов дигармонія барв (Леся Українка).

Пря́сти ни́тку. Одноманітно, надокучливо говорити про одне і те ж. — Розв’язували в класі задачку,— вперто пряла свою нитку математичка.— ..Безумовно, вдома ніхто не розв’язав, почали морочитися з нею в класі (Ю. Збанацький).

Стягну́тися на ни́тку. Дуже схуднути. Льоня захорував (захворів) на кір. Шкода Льоні, хоч хвороба і пуста, але стягнеться на нитку, бо й так воно бліде та зелене (Леся Українка).

Увірва́ти (урва́ти) ни́тку. Припинити що-небудь (про взаємини, дружбу і т. ін.). (Любов:) Я не побачу його. (Милевський:) Простіть, Любов Олександрівно, я не люблю мішатись до чужих справ, але на правах приятеля скажу: мені здається, ви занадто раптово увірвали нитку (Леся Українка).

Як (мов, ні́би і т. ін.) ни́тка за го́лкою. Невідступно. — Ти давно тут? — Та кажу ж: услід за тобою. Як нитка за голкою. Нудно мені стало в Криничках, як ви пішли (О. Гончар); Кожен вважав би за щастя мати таку дружину, як вона. Ні, потяглася ж, нерозумна, як нитка за голкою, услід за своїм Батожчуком (Ю. Збанацький); І снувала вона за ним від станції до станціїї, від міста до міста, як нитка за голкою (З журналу).

Музичні терміни

Лінія, де записують партію ударного інструменту без визначеної висоти звуку (барабан, бубон, кастаньєти тощо).