Свідок

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук


Словник Бориса Грінченка

Свідок, -дка, м. Свидѣтель. Св. Л. 127. Вам оце на свідки треба йти, як що бачили, як там він її бив. Лебед. у.

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СВІ́ДОК, дка, чол. 1. Людина, що була присутня при якій-небудь події, пригоді й особисто бачила що-небудь; очевидець. [Сидір:] У нас є свідки, що ти коней віддав злодіям! [Олекса:] Та бога ви побійтеся! Я вам десять свідків покажу, що в ту ніч, як у старшини коней покрадено, я був аж у Висці, на весіллі (Карпенко-Карий, І, 1960, 43); Після того як весняна повідь затопила хату Бондаря Тихона, в печі знайшли живого сома.. Бицик був свідком цієї події (Олесь Донченко, VI, 1957, 8); // Сучасник і спостерігач чого-небудь. Старше покоління, свідок іншого життя, показувало ще на долонях мозолі від шаблі, піднятої в оборону народних і людських прав (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 334); Коли життя ти не учасник, А тільки свідок віддаля, — Дарма чекатиме прекрасних Від тебе подвигів земля (Максим Рильський, III, 1961, 85); // Предмет, річ, що існували під час подій, які відбувалися безпосередньо на цьому місці або неподалік. Глянь з високості на сі піраміди! В них кожний камінь — проречистий свідок муки народу твого (Леся Українка, I, 1951, 254); Лавра [в Києві] — наш стародавній свідок виникнення і розвитку книгодрукування на Україні (Павло Тичина. III, 1957, 271); Голим віттям шурхотить об скло старий клен, свідок дзвінкої дитячої радості і юнацького змужніння (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 160); * У порівняннях. Третини села як не було.. Напівзруйновані димарі стояли, як німі свідки нещастя (Олександр Довженко, I, 1958, 174). Без свідків — наодинці з ким-небудь; без зайвих людей. Закадили панотці.. І полилась їх розмова — щира, непотайна; без жадних свідків, чужих і своїх рідних (Нечуй-Левицький, I, 1956, 120); Живий свідок — спостерігач або безпосередній учасник яких-небудь подій. Після смерті Анта декому здалося, що без нього жити в Любячі стало навіть легше, краще, бо він був живим свідком минулого, а такі свідки зайві (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 87); І слухають книгу війни і спомини свідка живого молодші брати Кошового (Микола Упеник, Вітчизна миру, 1951, 33); Наочний свідок див. наочний; Німий свідок див. німий; При свідках — у присутності кого-небудь. — Добре, діду! Гроші заплачу швидко, при свідках (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 194). 2. Особа, яку викликають до суду для посвідчення відомих їй обставин справи. Викликають свідків. Свідки доводять, що Гнат сварився в жінкою, вигнав її з хати, нахвалявся вбити (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 76); Суддя викликала свідків: усі були присутні, вставали на виклик у різних місцях зали і знову сідали (Петро Дорошко, Не повтори.., 1968, 250). 3, Особа, присутня при чому-небудь для офіційного підтвердження дійсності або правильності чогось. — Я ту [сюди] покличу писаря, вробимо контракт при свідках у нотарія [нотаріуса], і я вам зараз дам гроші (Іван Франко, III, 1950, 70); Наречені розписуються. До столу підходять свідки молодого і молодої (Народна творчість та етнографія, 6, 1967, 44). 3. Особа, присутня при чому-небудь для офіційного підтвердження дійсності або правильності чогось. — Я ту [сюди] покличу писаря, зробимо контракт при свідках у нотарія [нотаріуса], і я вам зараз дам гроші (Фр., III, 1950, 70); Наречені розписуються. До столу підходять свідки молодого і молодої (Нар. тв. та етн., 6, 1967, 44).

Словник синонімів. Словопедія

СВІДОК

(той, хто сам спостерігав події) очевидець, понятий.

Словник відмінків

Відмінок Однина Множина
Називний сві́док сві́дки
Родовий сві́дка сві́дків
Давальний сві́дкові, сві́дку сві́дкам
Знахідний сві́дка сві́дків
Орудний сві́дком сві́дками
Місцевий на/у сві́дкові, сві́дку на/у сві́дках
Кличний сві́дку сві́дки

Ілюстрації

Свидетель1.jpg Свидетель.jpg

Див. також

Джерела та література

1. http://sum.in.ua/s/svidok 2. http://slovopedia.org.ua/31/53409/29391.html