Ранець

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук


Словник Бориса Грінченка

Ранець, -нця, м. Ранець. Ой заплачеш, моя мила, заплачені, як мене молодого в ранці забачиш. Чуб. V. 993.

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови

РА́НЕЦЬ, нця, ч. Похідна військова або школярська сумка зі шкіри чи іншого матеріалу, яку носять на спині за допомогою заплічних ремінців та лямок. За плечима в його теліпався ранець та торбина з сухарями (Н.-Лев., І, 1956, 71); Гуляють школярі погожим днем, У кожного в них ранець за плечем (Нех., Ми живемо.., 1960, 124).

Вiдмiнок Однина Множина
Називний ра́нець ра́нці
Родовий ра́нця ра́нців
Давальний ра́нцю, ра́нцеві ра́нцям
Знахiдний ра́нець ра́нці
Орудний ра́нцем ра́нцями
Мiсцевий на/у ра́нці, ра́нцю на/у ра́нцях
Кличний ра́нцю* ра́нці*


Ілюстрації

Див. також

Джерела та література