Ранець

Словник Бориса Грінченка

Ранець, -нця, м. Ранець. Ой заплачеш, моя мила, заплачені, як мене молодого в ранці забачиш. Чуб. V. 993.

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови

РА́НЕЦЬ, нця, ч. Похідна військова або школярська сумка зі шкіри чи іншого матеріалу, яку носять на спині за допомогою заплічних ремінців та лямок. За плечима в його теліпався ранець та торбина з сухарями (Н.-Лев., І, 1956, 71); Гуляють школярі погожим днем, У кожного в них ранець за плечем (Нех., Ми живемо.., 1960, 124).

Вiдмiнок	Однина	Множина
Називний	ра́нець	ра́нці
Родовий	ра́нця	ра́нців
Давальний	ра́нцю, ра́нцеві	ра́нцям
Знахiдний	ра́нець	ра́нці
Орудний	ра́нцем	ра́нцями
Мiсцевий	на/у ра́нці, ра́нцю	на/у ра́нцях
Кличний	ра́нцю*	ра́нці*