Межиріччя

Словник Бориса Грінченка

Межиріччя, -чя, с. Водораздѣлъ, междурѣчье.

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970-1980)

МЕЖИ́РІЧЧЯ, я, сер. Простір, місцевість між двома річками. У XII ст. на північному сході від Київської землі, в межиріччі Волги та Оки, утворилося сильне Ростово-Суздальське князівство (Історія СРСР, I, 1956, 58); Усе хотіла [Оксана], щоб я переїхав на Полісся, де біля межиріччя і лісу зросла вона (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 58).

Орфографічний словник української мови. Словопедія

Межи́річчя

іменник середнього роду

населений пункт в Україні

Геологічний тлумачний словник

Межи́річчя

Вододільний простір між схилами долин - суміжних або сполучених; термін вживається для рівнинних територій, де межи́річчя може досягати значної протяжності, бути порівняно рівним, характеризуватися різноманітним рельєфом, в т.ч. включати ряд дрібніших долин і озер.

Ілюстрації

Див. також

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F_(%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F)

Джерела та література

1. http://sum.in.ua/s/mezhyrichchja 2. http://slovopedia.org.ua/35/53404/114475.html